Передавальна функція
Передавальна функція (англ. Transfer function) — функція, що описує залежність виходів деякої динамічної лінійної стаціонарної системи від її входів. Також відома як системна або мережева функція. Є математичним представленням моделі чорного ящика деякої системи.
Зазвичай це подання в умовах просторової або часової частоти на зв'язку між входом і виходом теорії лінійних стаціонарних систем з нульовими початковими умовами і нульовою рівновагою. Наприклад, у випадку оптичних пристроїв обробки зображень — це перетворення Фур'є функції розсіювання точки (функція просторової частоти), тобто розподілу інтенсивності, викликаної точковим об'єктом в полі зору. Однак, деякі джерела використовують поняття «передавальна функція» для зазначення різних характеристик входу-виходу в прямих фізичних вимірюваннях (наприклад, вихідної напруги в залежності від вхідної напруги мережі), а не його перетворення в S-площині.
Передавальна функція використовується в основному в теорії автоматичного управління, теорії зв'язку та цифровій обробці сигналів і являє собою диференційний оператор, що виражає зв'язок між вхідним та вихідним сигналами лінійної стаціонарної системи. Знаючи вхідний сигнал системи і передавальну функцію, можна визначити вихідний сигнал. В теорії автоматичного управління передавальна функція неперервної лінійної стаціонарної системи визначається через відношення перетворення Лапласа вихідного сигналу до перетворення Лапласа вхідного сигналу за нульових початкових умов, та представляється дробово-раціональною функцією. Так як передавальна функція системи повністю визначає її динамічні властивості, то первинне завдання синтезу системи автоматичного управління зводиться до визначення її передавальної функції.
Лінійні стаціонарні системи
Нехай — вхідний сигнал лінійної стаціонарної системи, a — її вихідний сигнал. Тоді передавальна функція такої системи записується у вигляді:
де і ) — перетворення Лапласа для сигналів і відповідно:
Дискретна передавальна функція
Для дискретних і дискретно-безперервних систем вводиться поняття дискретної передавальної функції. Нехай — вхідний дискретний сигнал такої системи, а — її дискретний вихідний сигнал, . Тоді передавальна функція такої системи записується у вигляді:
де і — z-перетворення для сигналів і відповідно:
Зв'язок з іншими динамічними характеристиками
- АФЧХ системи можна отримати з передавальної функції за допомогою формальної заміни комплексної змінної на :
- Імпульсна перехідна функція є оригіналом (в сенсі перетворення Лапласа) для передавальної функції.
Властивості передавальної функції, полюси і нулі передавальної функції
1.Для стаціонарних систем (тобто систем незмінними параметрами компонентів) і з зосередженими параметрами передавальна функція — це дрібно-раціональна функція комплексної змінної :
2. Знаменник і чисельник передавальної функції — це характеристичні поліноми диференціального рівняння руху лінійної системи. Полюсами передавальної функції називають корені характеристичного полінома знаменника, нулі — корені характеристичного полінома чисельника.
3. У фізично реалізованих системах порядок полінома чисельника передавальної функції не може перевищувати порядку полінома її знаменника , тобто
4. Імпульсна перехідна функція являє собою оригінал (перетворення Лапласа) для передавальної функції.
5. При формальної заміні в виходить комплексна передавальна функція системи, що описує одночасно амплітудно-частотну (у вигляді модуля цієї функції) і фазо-частотну характеристики системи як аргумент її.
Матрична передавальна функція
Для MIMO-систем вводиться поняття матричної передавальної функції. Матрична передавальна функція від вектора входу системи до вектора виходу — це матриця , елемент -й рядка -го стовпчика є передавальний функцію системи від -й координати вектора входу системи до -й координати вектора виходу
Література
- «Енциклопедія кібернетики», відповідальний ред. В. Глушков, 2 тт., 1973, рос. вид. 1974;
- Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. — 2003. — 250 с.