Перовський Василь Олексійович

Перовський Василь Олексійович (*9 (20) лютого 1795(17950220) — †8 (20) грудня 1857) — російський військовий діяч, генерал-ад'ютант (1833), генерал від інфантерії (1843), граф (з 1855 року).

Перовський Василь Олексійович
Карл Брюлов. Портрет генерал-ад'ютанта графа Василя Олексійокича Перовского (1837)
Народження 9 (20) лютого 1795(1795-02-20)
Почеп, Мглинський повіт, Новгород-Сіверське намісництво, Російська імперія
Смерть 8 (20) грудня 1857(1857-12-20) (62 роки)
Алупка, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія[1]
Поховання Свято-Георгіївський монастир (Балаклава)
Країна Російська імперія
Освіта Історико-філологічний факультет Московського державного університетуd
Звання Генерал від кавалерії
Війни / битви Бородінська битва
Рід Перовські
Нагороди

Order of Saint John (Bailiwick of Brandenburg)d

 Перовський Василь Олексійович у Вікісховищі

Життєпис

Нешлюбний син Олексія Розумовського, брат А. О. Перовского (Антонія Погорельського) і міністра внутрішніх справ графа Л. О. Перовського. Закінчив Московський університет. У 1818-1822 роках — ад'ютант великого князя Миколи Павловича (згодом Микола І). Протягом 1832-1842 років і 1851-1857 років Перовський — оренбурзький генерал-губернатор і командир Окремого Оренбурзького корпусу. В 1839-1840 роках командував невдалим походом російських військ проти Хіви. В 1853-1857 роках заснував ряд укріплень на Сирдар'ї та організував Аральську воєнну флотилію. Недоброзичливо ставився до засланого Тараса Шевченка, якого поет охарактеризував у «Щоденнику», як «бездушного сатрапа і наперсника царя».

Джерела

Посилання

Примітки
  1. Перовский Василий Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.