Персенківка

Персенкі́вка — місцевість Сихівського району Львова навколо залізничної станції «Персенківка» між вулицями Панаса Мирного, Буйка, Козельницькою та автобусним заводом.

Персенківка
Львів
Загальна інформація
49°48′35″ пн. ш. 24°01′49″ сх. д.
Країна  Україна
Район Сихівський
Адмінодиниця Львів
Головні вулиці Персенківка, Козельницька, Буйка
Транспорт
Залізнична інфраструктура станція «Персенківка»
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap ↑2032280 ·R (Львів)
Карта
Персенківка
Персенківка (Україна)

Походження назви

Ця назва виникла в XVII столітті, до цього місцина мала назву «Коснерівка» за іменем львівського міщанина Коснера, який володів тутешніми ланами. Назва «Персенківка» походить від прізвища львівського купця Якова Персінґа, який у 1687 році придбав цю ділянку.

Історія
Станція «Персенківка».

Колись — приміське поселення, від якого сьогодні залишилося близько 15 житлових малоповерхових споруд. Це сталося внаслідок прокладання Персенківкою залізниці і подальшого утворення промислової зони.

Найважливішим підприємством Персенківки була друга і головна львівська міська електростанція, збудована Альфредом та Казимиром Каменобродськими у 1908 році за проектом архітектора Адольфа Піллера. Електростанція діє і донині. Її особливістю було сецесійне декорування фасадів та інтер'єрів, а також водогінна вежа, стилізована під середньовічну архітектуру[1]. Між електростанцією і вул. Панаса Мирного раніше був парк площею близько 8 га зараз його частина забудована гаражами. Відомо також про іподром, територія котрого нині зайнята Львівським автобусним заводом.

Тут відбувалися запеклі бої під час польсько-української війни (1918—1919) років. Біля залізничної станції «Персенківка» до 1940 р. був пам'ятник полякам, які загинули в цій війні. 1930 року разом із Кульпарковом включена до складу Львова.

Персенківка належала до парафії при львівському костелі св. Миколая. Від 1933 року — до парафії Вінсента де Поля, котра тимчасово була розміщена у церкві св. Софії. У 1938 році тут були збудовані костел та монастир кармелітів босих, що нині розташований на території Львівського автобусного заводу (ЛАЗ).[2]

Примітки
  1. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 412, 460. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  2. Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 279. — ISBN 83-89273-17-9.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.