Перший рейд Революційної повстанської армії України

У запеклих боях РПАУ з РККА в Катеринославській губернії махновці втратили 2 000 багнетів, 500 шабель, 50 кулеметів, 12 гармат.

Щоб уникнути повного знищення армія Махно покинула Катеринославську губернію і пішла на південь Донецької губернії. На 15 травня армія налічувала 150 шабель і 10 кулеметів. У селі Старомлинівка на зборах командирів 17 травня було прийнято рішення попрямувати на північ губернії в перший рейд, де з'єднатися із загонами Кожина і Москалевского. В цей же день в селі Новоандріївка був бій повстанців з батальйонам ВОХР який потрапив в полон і приєднався до повстанців. Далі повстанці рушили на Благодатне і Оленівку.

22 травня махновці зайняли Мар'їнку в якій до них приєднався загін Кожина з 30 кулеметами і 100 вершників, а 24 травня в Мар'ївка прибув загін Москалевского чисельністю 500 вершників. Насильство червоних провокувало збройний опір населення Донбасу, повсюдно на рудниках і в селах організовувалися повстанські загони.[1]

У двадцятих числах РПАУ розбила 373 полк РСЧА під Максіміліановкою, після бою повстанці зайняли Максимільянівку, 25 травня зайняли Галицинівку і Карлівку, Селидове, Новомиколаївку, в цей же день загін махновців чисельністю 300 шабель зайняв Гродівку .[2] .[3] . Далі основні сили рушили на північ через Новоекономічне і Шахове, в кінці травня махновці конторліровалі територію сучасного Слов'янського, Добропільського і Олександрівського району.

28 травня в районі Золотий Колодязь, Олександрівської, Михайлівської і Гавриловскої волостей з'явилися озброєні загони махновців в кількості 2 000 піхоти і 300 шабель Олександрівський і Михайлівський волвиконкоми евакуювалися в Слов'янськ — Краматоровку .[2]

29-го травня РПАУ зайняла Олександрівку. Тут на загальних зборах обрали новий склад Реввійськради, в який Махно увійшов як голова, Белаш новий заступник і Хохотова секретар. Старий Реввоенсовет, а з ним і його армійські функції втратили своє значення в силу розкиданості повстанських сил. Тому збори вирішили перейменувати його в Раду Революційних Повстанців України / махновцевв, з функціями, що об'єднують махновський повстанство на Україні в цілому.[4] На 30 травня головні сили Махно групувалися в районі Некременне — Очеретине — Михайлівка. Чисельність армії досягла 2 тис. Чоловік з яких 700 вершників. В цей же день махновці залишили Слов'янський район і попрямували в Гришинський район де зайняли район сіл Софіївка Петрівка Степанівка Святогорівка Віровка Добропілля, Самійлівку.[5] 30 травня махновці розбили червоногвардійський загін під Вікторівкою.[2][6] Велика група махновців зробила наліт на Юзівку.

Для запобігання руху махновців на північ і схід були організовані загороджувальні загони, на півночі в районі Ізюма була створена перша група ВОХР під командуванням Хотеева чисельністю 800 чоловік яка увійшла в зв'язок з частинами 42 дивізії в Слов'янську, друга група ВОХР під командуванням Колоколова чисельністю 600 чоловік базувалася в Лозовій група увійшла в зв'язок з Ізюмської групою і Павлоградом, в районі Юзівки діяв бронепотяг «Радянська Україна», «Перемога або смерть» .[6]

Рейд основного ядра РПАУ активізував боротьбу місцевих повстанців, які діяли самостійно і в союзі з махновцями. Так 1 червня південно-західніше Гришиного в районі Новопавлівки з'явився загін чисельністю 200 шабель на чолі з Кучеренко.[5] Також дрібні загони махновців з'явилися в Слов'яносербському повіті в районі села Черкаське, Родакове де знищували радянські органи влади. У Старобільському повіті махновці з'явилися в районі Петропавлівки де підняли повстання проти більшовиків, яке було придушене 129 батальйоном ВОХРа.[7][8]

На початку червня РПАУ покинула Донецьку губернію і проникли в Павлоградський Новомосковський повіт Катеринославської губернії. 1 червня повстанці виїхали з Самійлівка в Кіндратівка.

2 червня повстанці зайняли Кіндратівку де їх обстріляв бронепоїзд з Павлограда, з Кіндратівки виїхали на Сергіївка в районі села Ландолеевка повстанці розбили батальйон особливого призначення Військ внутрішньої охорони Республіки Полтавської губчека.

3 червня повстанці попрямували в Василівку де зупинилися на відпочинок. Група на чолі з Забудько вирушили до Знам'янки з метою відбити мобілізованих селян у більшовиків, в селі зав'язався бій селянство перейшло на бік махновців розбивши червоних 500 селян залишилося в селі організовувати повстанський загін а 170 приєднатися до РПАУ.

В Павлоградському повіті з півночі повстанцям протистояли частини Хотеева і бронепоез «Радянська Росія», на схід від Павлограда діяв бронепоез «Перемога або смерть», на заході і північному заході повіту проти повтсанцев діяла група 250 чоловік яка підпорядковувалася Хотєєву і увійшла в зв'язок з групою Колоколова, на півдні повіту діяла Павлоградська група.[9]

Виїхавши з Василівки 5 червня загін Махно чисельністю 500 чоловік вибив загін Павлоградського гарнізону і зайняв Знаменівку .[10] 6 червня виїхали до Миколаївки ввечері покинувши Миколаївки попрямували в Олександрівку.

Після невдалого бою під Новомоськовськом 6 червня частини РПАУ відступили на південь в район Зайцева.[11] На станції Зайцеве махновці відбили продовольчтвенний поїзд № 423 який йшов на фронт.[8] Далі повстанці 7 червня зайняли Олександрівку і Троїцьке, Катеринівку.

8 червня в селі Василівка відбувся запеклий бій повстанців з частинами ВОХР. У цьому районі махновцям протидіяла Чаплинська група військ, в районі Ульяновки відбувся бій повстанців з двома бронепоїздами. 9 червня перебували Новомиколаївці.

10 червня зайняли Різдвяне в якій порубали 70 бійців особливого батальйону і зупинилися на нічліг Варварівці, Петропавлівці, Хвалібоговці.

11 червня на позиції повстанців павел наступ загін в 400 червоноармійців відбивши наступ повстанці попрямували в Гуляйполе.

12 червня зайняли Гуляйполе, 13 Успенівку. Тут була група набатовців: Барон з дружиною, Алий, Теппер і інші, які приїхали з Харкова, а також Марін з Катеринославцями. .[12]

13 червня в селі Великомихайлівка закінчився перший рейд в 560 кілометрів який знаменував собою активізацію повстанського руху. У Великій Михайлівці було засідання командного складу з питання подальшого існування руху. Було заслухано доповідь набатовце, що звинувачували більшовиків в переслідуваннях. Всі сходилися на тому, що треба форсувати організацію армії, яка зможе поставити більшовиків в такий стан, при якому вони змушені будуть визнати за махновцями незалежність Вільної території.

З 15 травня по 8 червня в Павлівському, Новомоськовськом, Бахмутському повітах армія виросла до 5 000 багнетів і 1 000 шабель, 6 гармат, 180 кулеметів. З яких 1500-x тисяч повстанців були вихідцями з Донецької губернії .

• Перший зимовий похід
• Царицинський похід
• Перший Кубанський похід

• Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине. 1918—1921:Документы и материалы / Серия: Крестьянская революция в России. 1902—1922 гг.: Документы м материалы / Под ред. В. Данилова и Т. Шанина. — М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2006. — 1000 с.
• Белаш А. А. В., Белаш В. Ф. Дороги Нестора Махно. Киев, 1993