Олександрівський район (Донецька область)

Район межує з Добропільським та Слов'янським районами Донецької області, Межівським районом Дніпропетровської області, Близнюківським, Барвінківським районами Харківської області. Протяжність району з півночі на південь — 29,4 км; з заходу на схід — 45,3 км.

Районний центр — селище міського типу Олександрівка з населенням 4205 чол. В селищі 29 вулиць та 4 провулки. Площа селища міського типу становить 324,1 га. Олександрівській районній раді підпорядковано 61 населений пункт.

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищна рада та 15 сільських рад, які об'єднують 61 населені пункти та підпорядковані Олександрівській районній раді. Адміністративний центр — місто Олександрівка[3].

У листопаді 1995 року виконком Олександрівської районної ради народних депутатів завершив свою діяльність у зв'язку з ліквідацією. На основі Конституційного Договору між ВРУ та Президентом (8 червня 1995) та Указу Президента від 24.07.1995 р. № 640 «Про обласні, Київську, Севастопольську, міські, районні, в містах Києві та Севастополі державні адміністрації», на основі Олександрівської ради народних депутатів від 22.11.1995 р. була створена районна державна адміністрація.

Земельний фонд району — 101008 га, сільгоспугідь — 88890, 96 га, орних земель — 73775,7 га, сінокосу — 672 га, пасовищ — 13577, 26 га.

На території району знаходяться поклади кам'яного вугілля. На території району три шахти: «Піонер», «Красноармійська», «Новодонецька». В районі проводились геологорозвідувальні роботи з виявлення різних видів корисних копалин: вугілля, води, керамічні та вогнетривкі будівельні матеріали. Інтерес становлять будівельні матеріали та деякі керамічні глини.

На Олександрівщині протікають 4 малі річки: Бичок, Гнилуша, Самара, Маячка. Річки Самара і Маячка зарегульовані ставками Донрибкомбінату. Створено 15 штучних водоймищ.

Рибгосп Олександрівський розділений на 4 рибогосподарські ділянки. Площа — 1800 га. З 15 штучних водоймищ 7 виділено для ведення промислового та любительського риболовства.

В районі існує 26 свердловин. Вода використовується для господарських потреб і питного водовикористовування. На території району розміщено 1073 га земель держлісфонду, в тому числі покрито лісом 966 га. Площа яристо-балочних та захисних насаджень становить 1164 га, в тому числі полезахисних лісових смуг 621 га. Найпоширенішими є промислова сосна, звичайна сосна, дуб.

Всі насадження відносяться до лісів I групи, а також до лісопаркової частини лісів та зеленої зони.

Серед мешканців тваринного світу в районі є заєць-русак, куниця, кабан, лисиця, єнотовидна собака, борсук, бабак, тхір. Птахи: дикі гуси, качки, куріпки, перепела, лебеді, лелеки, дикі голуби, фазани.

1989 року в межах району створено товариство «Мисливців та риболовів». В районі є заказники:

• Кохане — площа 37,0 га, перелік нараховує 220 рослин.
• Колодяжне — площа 30,8 га, 5 видів рослин.
• Казанок — площа 38,0 га, 6 видів рослин.
• Верхньосамарський — площа 168,3 га, 5 видів рослин.

Заповідні урочища:

• Мирне поле — площа 30,5 га, 5 видів рослин
• Широкий ліс — площа 34,9 га, 5 видів рослин
• Біла балка — площа 44,0 га, 4 види рослин
• Довгенький ліс — площа 17,6 га, 3 види рослин

В районі сприятлива екологічна ситуація. Працює водопровід та очисні споруди.

Олександрівка — селище міського типу (до 1965 — село). Розташоване в північно-західній частині області на річці Самарі, за 130 км від Донецька. Через селище проходить залізнична гілка Дубове-Мерцалове. Населення 4205 чоловік.

Олександрівка заснована 1762 року генерал-поручиком Норовим, якому за вірнопіддану службу царський уряд подарував південні родючі землі. Генерал-поручик збудував село, яке назвав на честь храму Олександра Невського (ним же збудованого) Олександрівкою.

Наприкінці XVIII ст. село купив поміщик Бахметьєв, тому воно деякий час називалося Бахметьєве.

Жителі села вирощували жито, пшеницю, овес, розводили велику рогату худобу та овець. Часті неврожаї 1833, 1848 років призводили до вимирання від голоду людей, гинула худоба. Справжнім пограбуванням була реформа 1861 року. За уставною грамотою, підписаною 6 листопада 1862 року, найкращі землі залишилися в руках поміщиків. 148 дворів селян одержали всього 504 десятини землі. Понад 50-ти дворових кріпаків вийшли на «волю» зовсім безземельними.

1864 року в Олександрівці, тодішньому волосному центрі Ізюмського повіту Харківської губернії, налічувалося всього 259 чоловіків і 243 жінки.

Скасування кріпаччини сприяло розширенню внутрішнього ринку і втягненню в сферу товарно-грошових відносин основної маси селян. На початку 80-х років XIX ст. в Олександрівці було 2 крамниці. Щороку 9 березня й 30 серпня відбувалися ярмарки, на яких жителі навколишніх сіл продавали зерно, худобу та ремісничі вироби. З 1901 року влаштовувалися недільні базари.

Капіталістичні форми експлуатації на селі перепліталися з рештками кріпаччини. Після два десятиліття після реформи селяни ще сплачували подушний і поземельний податки, а також земський, волосний і сільський збори. Все це негативно позначалося на економічному розвитку села, яке тривалий час залишалося незначним населеним пунктом.

За переписом 1897 року в Олександрівці було всього 879 жителів. Напівголодні селяни потрапляли в кабалу до куркулів або йшли на заробітки до Краматорська, Харкова, Катеринослава та інших міст. В роки російської буржуазно-демократичної революції селяни Олександрівки спільно з робітниками міста Краматорська виступали з вимогою ліквідувати поміщицьке землеволодіння, однак всі селянські виступи були жорстоко придушені, а їх учасники ув'язнені або заслані. Частим супутником бідноти були хвороби. У 1831 році від холери в селі померло 89 чол., а в 1848 році від цинги і холери ще 160 чол. Найближча лікарня була в Барвінково і тільки з 1905 році в Олександрівці почав працювати фельдшерський пункт.

Земська початкова школа була відкрита 1896 року.

Національний склад населення району за переписом 2001 року[5]

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[6]

На території селища і району залягають багаті запаси вугілля. Визначено 2 підприємства харчової промисловості, діяльність яких є пріоритетною. Одне з них — комбінат кооперативної промисловості з виробництва хлібобулочних виробів — знаходиться на території селища.

Програма розвитку області на 2002 рік передбачає стабілізацію і подальший розвиток галузі.

У селищі Олександрівка функціонує дві загальноосвітні школи, один дошкільний заклад (дитячий садок «Журавлик»), районний центр позашкільної роботи для дітей та юнацтва. Працює в Олександрівці й прекрасна двоповерхова споруда дитячої школи мистецтв.

До закладів освіти району належить одне Олександрівське професійно-технічне училище № 148. За 37 років своєї діяльності училище підготувало понад 10 тис. спеціалістів сільськогосподарського профілю. До лікувальних закладів району належить одна Олександрівська центральна районна лікарня на 125 ліжок.

З березня 1933 року стала виходити районна газета «Ударна бригада», зараз «Вісті Олександрівщини». Громадсько-політична газета охоплює широкий спектр подій району. У селищі гостинно приймає своїх відвідувачів районний будинок культури ім. Шевченка. Діють районна бібліотека для дорослих та дітей.

Юні мешканці Олександрівки з задоволенням навчаються у дитячій школі мистецтв. Добре відомі мешканцям селища танцювальні колективи «Вдохновение» та «Елегія».

400 юнаків і дівчат займаються в Олександрівській дитячій спортивній школі. Функціонує великий стадіон «Колос». Діють футбольний та тенісний клуби. Працюють банки: «Аваль», «Приватбанк», «Інвестбанк».тУ центрі селища розкинувся парк, ще один осередок відпочинку діє в мікрорайоні — парк «Ювілейний».

На підставі указу Президента України від 3.12.1999 р. утворено 18 сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю. Найбільші з них: «Світанок», «Мир», «Милоградово», «Лощанське». Одне приватне товариство з орендними відносинами, 31 фермерське господарство, одне колективне сільськогосподарське об'єднання. Загальна земельна площа 82,9 тис. га, в тому числі ріллі — 64,3 тис. га.

З 1970 року працює на території селища хлібозавод (перший керівник Могила І. П.). За добу хлібозавод виробляє 1500 кг хлібобулочних виробів, 10 видів хлібної випічки, 22 види булочних виробів.

Автодор діє з 1943 року, річний обсяг ремонтно-будівельних робіт становить 760 тис. грн. Щорічно ремонтується 11 км доріг та 81 погонний метр мостів.

Відкрите акціонерне товариство Олександрівський райагрохім. Товариство реалізує програму сільськогосподарського виробництва, має орендовані землі, займається вирощуванням пшениці, ячменю, соняшника та їх переробкою.

В 1952 року за допомогою колгоспів починає діяти міжколгоспна інкубаторна птахівницька станція. З 1997 року перейменована на підприємство. Самостійно веде свою господарчу і комерційну діяльність з виробництва і реалізації птиці на принципах повного розрахунку.

Рибгосп «Олександрівка» діє з 1971 р. (перший директор Кучерявий П. А.) має нагульні і виросні ставки площею 1800 га. Загальна протяжність ставків 60 км. В 1980 року розводжувалось до 3000 тис. т риби, 2002 р. — 800 т риби на рік. Працює в ньому 135 чол. Рибгосп має 34 одиниці техніки, автопарк.

Відділ народної освіти займається питанням організації навчального та виховного процесу в селищі. Всього в райцентрі смт Олександрівка 2 загальноосвітніх школи. Діє дитяча школа мистецтв. СПТУ № 148 готує фахівців за професіями: механізатор, бухгалтер, кухар, газозварювальник, програміст. Дитячий садок «Журавка» — до послуг дітлахів.

З 70-х років діє районна лікарня з хірургічним, дитячим, терапевтичним та інфекційним відділеннями. Працює станція швидкої допомоги. Діють 4 аптеки. Є санепідемстанція, медичні пункти в 2-х школах та в училищі.

З березня 1933 р. виходить місцева газета «Ударна бригада», перейменована в 1966 році в «Радянський патріот», і ще раз перейменована в 2000 році на «Вісті Олександрівщини». Діють пошта, телеграф, радіовузол, відділ зв'язку, типографія.

Мережа культурно-дозвільної сфери налічує 29 закладів культури.

Бібліотека для дорослих була заснована в 1925 році Перший бібліотекар — Сусідко К. М. В 1977 році бібліотека перейшла на централізовану систему обслуговування населення. За рік бібліотека обслуговує 1500 читачів, книговидача становить 24 251 прим., книжковий фонд — 44 739 прим. Бібліотека знаходиться в районному будинку культури ім. Т. Г. Шевченка.

Районна дитяча бібліотека була заснована в 1951 році. Перші працівники бібліотеки Дружиніна Н. Ю., Літунова Н. Т., Воронова Г. Є. Дитяча бібліотека, що розміщена в дитячій школі мистецтв, за рік обслуговує 1358 читачів, книжковий фонд і книговидача якої становить відповідно 12632 прим. і 29011 прим.

В районі існує 12 сільських закладів бібліотечного типу (6 філіалів, 6 бібліотек-клубів).

Діє районний центр культури та дозвілля ім. Т. Г. Шевченка, збудований в 1960 році.

Із сільських будинків дозвілля, в тому числі 2 клуби-світлиці (Некременський та Софіївський).

Дитяча школа мистецтв заснована в 1962 році, педагогічний колектив якої налічує 9 викладачів. Діють відділи: народний, фортепіанний, хоровий, скрипалів. Дитяча школа мистецтв навчає 86 дітей.

У районі діють 2 шкільні бібліотеки та одна у ПТУ № 148, є бібліотека і при районній центральній лікарні.

Функціонує центр позашкільної роботи для дітей та юнацтва. При центрі діють гуртки: м'якої іграшки, в'язання та вишивання, малювання, спортивні, краєзнавчий. Перший піонерський клуб було засновано в 1934 році, перший спортивно-оздоровчий клуб було відкрито в 1981 році. При клубі працювали такі секції: футбол, волейбол, бокс, велоспорт, легка атлетика, шахи, шашки. В 1966 році спортивно-оздоровчий клуб було перейменовано у дитячу спортивну школу «Колосок». У 2000 році школу перейменовано у спортивний клуб «Колос». При клубі діють такі секції: футбол, волейбол, дзюдо, легка атлетика.

Зараз в Олександрівському районі функціонують 2 стадіони (у самій Олександрівці та у селі Новоолександрівка) на 1500 місць, 34 спортивних майданчики, 22 спортивних зали та 4 майданчики з тренерським обладнанням. Розвивається 11 видів спорту.

В районі фізкультурно-оздоровчою спрямованістю та спортом залучено понад 4 тис. чол.

Релігійні об'єднання

На території Олександрівського району діють:

25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Олександрівського району було створено 19 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 31,69 % (проголосували 4 807 із 15 170 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 31,14 % (1 497 виборців); Сергій Тігіпко — 20,57 % (989 виборців), Михайло Добкін — 7,95 % (382 виборців), Юлія Тимошенко — 7,43 % (357 виборців), Вадим Рабінович — 6,70 % (322 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,49 %.[7]

• Пам'ятки історії Олександрівського району

• Олександрівський район
• Олександрівський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
• Олександрівська районна рада

Харківська область (Барвінківський район)	Харківська область (Барвінківський район)	Слов'янський район
Харківська область (Близнюківський район)		Слов'янський район
Дніпропетровська область (Петропавлівський район, Межівський район)	Добропільський район	Добропільський район