Першотравенськ

Місто Першотравенськ розташоване за 48 км від м. Павлоград і за 6 км від залізничної станції Миколаївка-Донецька. Має автобусне сполучення з Дніпром, Донецьком, Павлоградом, Петропавлівкою. Відстань до облцентру становить 123 км і проходить автошляхом E50, із яким збігається М04.

Першотравенськ є одним із наймолодших міст Дніпропетровщини. Його біографія нерозривно пов'язана з розвитком вугільної промисловості в Західному Донбасі. Одночасно із закладенням перших шахт «Західно-Донбаська» № 1 і № 2 будувалося і робітниче селище. Перший камінь під будівництво шахтарського селища був закладений 25 травня 1954 року. Великі труднощі були з електро- і водопостачанням. У 1956 році ввели в експлуатацію більше 30 одноповерхових житлових будинків та почала працювати школа, у якій навчалося 7 учнів. Уже в 1957 році була здана перша черга електропідстанції, з'явилися їдальня, магазини, клуб. 16 серпня 1957 новозбудоване селище отримало назву Шахтарське і було віднесено до категорії робітничих селищ з підпорядкуванням Миколаївській сільській раді Петропавлівського району. У 1958 році була відкрита лікарня на 25 місць. У 1959 році відбувся перепис населення, за яким у селищі мешкало 5100 жителів.

Скульптура шахтаря при в'їзді до міста

У 1960 році робітниче селище було віднесено до категорії селищ міського типу, воно було перейменоване на Першотравневе, виведене зі складу Миколаївської сільської ради, тут була утворена Першотравнева селищна рада. Також у 1960 році відкривається школа-інтернат, семилітня школа, молочна кухня, ресторан, побутовий комбінат, закінчується будівництво водозабору і вже в жовтні мешканці селища отримали питну воду. У 1961 році створений гірничорятувальний загін. 28 серпня 1963 року введено в експлуатацію шахту «Західно-Донбаська» № 1 (у 1973 році перейменована на «Першотравневу»). У 1963 році відкрилась перша середня школа. 20 березня 1965 році введена в дію друга шахта — «Західно-Донбаська» № 2 (нині «Степова»).

25 лютого 1966 року указом Президією Верховної ради УРСР селище Першотравневе отримало статус міста районного підпорядкування і було перейменоване на Першотравенськ. У цьому ж році місто було підпорядковане Павлоградській міській раді. У місті з'являється широкоформатний кінотеатр «Жовтень». У 1967 році відкрито професійно-технічне училище.

1968 року введені в експлуатацію Центральні електромеханічні майстерні (з 1975 року — Ремонтно-механічний завод). Створена дитяча міська бібліотека.

Третю шахту — «Західно-Донбаську» № 3 (нині — «Ювілейна») введено в експлуатацію у 1970 році. У цьому ж році добудовується Палац культури шахтарів.

У 1981 році у місті відкривається клуб юних техніків, парк атракціонів. Шахта «Західно-Донбаська» № 21/22 почала працювати в 1982 році (з 1983 року — ім. Сташкова).

Впродовж 1982–1985 років будується житловий мікрорайон «Південний».

8 серпня 1989 року місто Першотравенськ віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. З цього моменту місто перестає бути супутником Павлограда і починає формувати власну інфраструктуру. Починає роботу міський суд, прокуратура, фінансове управління, міський відділ статистики, міський архів. У 1991 році було започатковано міську газету — «Першотравенські новини». 1992 рік кінотеатр «Южный» перебудований в православний Свято-Введенський храм.

У 1996 році місто Першотравенськ було газифіковано.

2001 року був проведений перший Всеукраїнський перепис населення, за результатами якого в місті було зареєстровано 29374 жителя.

21 липня 2002 року о 11:45 у лаві № 570 шахти «Ювілейна» на глибині 260 метрів стався вибух метану. На момент вибуху в шахті працювали 423 гірники, у тому числі в самій лаві 45 шахтарів. В результаті аварії загинули 6 людей, 16 осіб було госпіталізовано. Дослідивши матеріали справи та опитавши свідків, експертна комісія прийшла до висновку, що причиною створення вибухонебезпечної концентрації метаноповітряної суміші послужив непрогнозований викид метану[2].

2004 року затверджено Прапор, Герб та Гімн Першотравенська. У 2004 році об'єднання «Павлоградвугілля» увійшло до складу «Донбаської паливно-енергетичної компанії». Нині на території міста діють 2 шахти — «Степова» та «Ювілейна» (на теперішній час є підрозділами ДТЕК «Павлоградвугілля» і об'єднані в одне шахтоуправління «Першотравенське»). Шахту «Першотравнева» закрили, а її невідпрацьовані запаси передали шахті «Ювілейна», будівництво і відкриття на останній нової вентиляційної свердловини в 2016 році фактично означає, що «побудована нова шахта»[3].

У 2017 році шахтоуправління видобувало в середньому по 10900 тонн вугілля на добу (цієї кількості вистачає, наприклад, для роботи Криворізької ТЕС в режимі повного навантаження протягом доби)[4].

Першотравенськ — вузькогалузеве місто. Основною галуззю економіки є вугільна промисловості. Нині на території міста діють 3 шахти — «Степова», «Ювілейна» та ім. Сташкова. Діє ремонтно-механічний завод для обслуговування машин та устаткування добувної промисловості і будівництва. Працюють 33 підприємства з обслуговування населення.

Залізничний транспорт у місті відсутній. До найближчої залізничної станції Миколаївка-Донецька у селі Миколаївка 6 км. У місті є автостанція, що входить до складу ВАТ «Дніпровське обласне підприємство автобусних станцій». Основними напрямками є дніпровський, донецький, павлоградський, петропавлівський. Міський транспорт відсутній. Шахти самостійно здійснюють підвіз працівників.

До послуг населення центральна міська лікарня, поліклініка, територіальний центр соціального обслуговування громадян похилого віку. Пологовий будинок у місті відсутній. У місті є гірничий ліцей, 5 середніх загальноосвітніх шкіл, спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, 7 комунальних дошкільних навчальних закладів.

Телерадіокомпанії «Дюфюл» — телестудія «Імпульс» та «Візит»[5].

Друковані «Першотравенські новини» (Першотравенська міська рада), «Урядовий кур'єр» (Кабінет Міністрів України), «Вісті Придніпров'я» (Дніпропетровська обласна державна адміністрація), «Зоря» (Дніпропетровська обласна рада) та «Вісник шахтаря» (ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»).

Ярослав Ракицький

Культура міста представлена двома Палацами культури, міською бібліотекою, центром дитячої творчості, клубом юних техніків.

У місті є стадіон, який не обладнаний лавками для сидіння, дитячо-юнацька спортивна школа «Шахтар», спортивний клуб «Самсон», 26 спортивних майданчиків.

Місто має 2 сквери та 3 зелені зони.

• Віценець Віталій Володимирович — український футболіст, нападник клубів «Шахтар» (Донецьк), «Маріуполь» тощо.
• Западня Артур Володимирович — український футболіст.
• Ковальов Костянтин Олександрович (1980—2014) — український військовослужбовець, загинув під Маріуполем, похований у рідному місті[6].
• Малишенко Тарас Сергійович (1984—2014) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.
• Ракицький Ярослав Володимирович — український футболіст, колишній захисник донецького «Шахтаря» та збірної України.
• Щербакова Галина Станіславівна — заслужений вчитель України.
• Ніколаєнко Володимир Іванович — народний артист України, кіноактор, актор Київського Національного драматичного театру ім. І.Франка, викладач[7].
• Кульпович Артур Олександрович — український співак, композитор, письменник.

• Першотравенский on-line портал
• Сайт Дніпропетровської обласної адміністрації
• Сайт Верховної Ради України

• Аутодаров І.П., Шелест Д.С. Першотра́венськ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.587-593