Пер Теодор Клеве

Пер Теодор Клеве (швед. Per Teodor Cleve; 10 лютого 1840, Стокгольм 18 червня 1905, Уппсала) шведський хімік і геолог.

Пер Теодор Клеве
Народився 10 лютого 1840(1840-02-10)[1][2]
Storkyrkoförsamlingend, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[3]
Помер 18 червня 1905(1905-06-18)[1][2][4] (65 років)
Уппсала, Швеція[1][4]
Поховання
Старий цвинтар Уппсалиd[5] : 
Країна  Швеція
Діяльність хімік, мінералог, зоолог, викладач університету, геолог
Alma mater Уппсальський університет
Галузь хімія[1]
Заклад Уппсальський університет[1]
Вчителі Карл Густав Мосандер[1]
Аспіранти, докторанти Сванте Август Арреніус
Членство Шведська королівська академія наук
У шлюбі з Alma Cleved[1]
Діти Астрід Клеве[3], Agnes Cleve-Jonandd[3] і Célie Bruniusd[3]
Нагороди

 Пер Теодор Клеве у Вікісховищі

Віхи життя

Після закінчення школи у 1858 році почав Клеве вивчення мінералогії в Університеті Уппсала. Він захищає там же дисертацію у 1863 році і отримує посаду доцента хімії та сільського господарства. У 1866/1867 робить подорож через Англію, Францію, Італію та Швейцарію з метою проведення геологічних досліджень. Стипендія яку він отримує в цей час дозволяє йому ці подорожі. Потім він відвідує район Великих Озер у США. Після Нью-Йорка відбуває до району карибського моря, для вивчення формації південно-східних Антилів. По поверненню у Швецію у 1870 році отримує місце професора у Teknologiska Institutet і у 1874 в університеті Уппсала.

У 1879 році відкриває нові рідкісноземельні елементи Гольмій та Тулій. У 1874 році також передбачає що у названому тоді елементі Дідимі є суміш елементів. Пізніше у 1885 році його спостереження справдилося — у дідимі австрійським хіміком Карлом Ауером фон Вельсбахом відкрито 2 нові елементи Неодим та Празеодим.

У 1894 році отримує відзнаку від Royal Society медаль Деві. В честь нього названий мінерал Клевеїт (Уранініт який містить рідкісноземельні метали: Y, Er чи/або Ce)[6][7]. Незалежно від Вільяма Рамзая, у тому самому 1895 році Клеве разом із своїм учнем Абрагамом Ланглетом відкрили елемент Гелій у випарах із Клевеїта[8].

Роботи

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.