Петрова Ніна Петрівна

Ніна Петрівна Петрова (рос. Нина Петровна Петрова, 19261995) скульпторка, авторка численних скульптурних портретів і меморіалів в Криму і за його межами.

Ніна Петрівна Петрова
Файл:Іван Петров та Ніна Петрова.jpg
Ніна Петрова з чоловіком Іваном. Артек, Крим, 1958 рік.
Народилася 28 грудня 1926(1926-12-28)
Губернське, Челябінська область
Померла 30 грудня 1995(1995-12-30) (69 років)
Громадянство  СРСР
Жанр скульптор
Навчання

Ворошиловградське (нині Луганське) художнє училище

Київський державний художній інститут
Напрямок класична академічна манера

Дружина відомого кримського художника-баталіста Івана Семеновича Петрова[1], у шлюбі з яким прожила до кінця життя і мала двох дочок: Ольгу і Анну (теж художник і реставратор)[2].

Життєпис

Народилася 28 грудня 1926 року на Уралі в заможній родині. У 1930 році, під час «розкуркулення» батько був розстріляний, старший брат засланий, а сім'я зазнала репресій. Ніна навчалася у школі № 11 міста Ревда (Свердловська область), після чого вступила до Ворошиловоградського (нині Луганського) художнього училища, майстерні Віри Мухіної. Пізніше зарахована да Київського державного художнього інституту, де навчалася в майстерні під керівництвом професора Макса Гельмана, учня скульптора Олександра Терентійовича Матвєєва, який закінчила в липні 1956 року дипломною роботою «В Артеку» (гіпсова модель зберігається в Сімферопольському художньому музеї з 1958 року). У 1956 направлена до Криму, де на той момент створювалося об'єднання художників, спочатку Артіль «Художник», а згодом Спілка художників і Художній Комбінат (пізніше Художній Фонд), де Ніна Петрова і працювала протягом усього життя.

Петрова з великою майстерністю талановитої скульпторки створювала в першу чергу людські образи, вдало поєднуючи їх з соцреалістичними державними замовленнями. Незважаючи на те, що ніколи не була ні комсомолкою, ні членкинею Компартії, часто отримувала замовлення комуністичної тематики. З цього приводу Петрова сумно жартувала: «Ленін мене осиротив, і за це годував все життя». Отримавши замовлення на виконання монумента В. І. Леніна, на привокзальній площі Сімферополя, Петрова запропонувала ескіз пам'ятника, де вождь зображений як людина, що відпочиває на лаві, з поглядом, спрямованим в далечінь і одночасно в себе. Мотивувала Петрова своє рішення тим, що «в Крим, в основному, приїжджають відпочити і поправити здоров'я, от і Володимир Ілліч — відпочиває, не закликає на барикади, і не вказує всім, куди марширувати». Звертаючись до людських якостей, Ніна Петрова зобразила політика не литим, а людиною, якій властиві втома і деякий смуток. Пам'ятник зміг пережити «ленінопад» 2014 року.

Ніна Петрова — одна з авторів скульптурного оформлення будівлі Севастопольської панорами, її авторству належать бюсти Корнілова, Толстого та Нахімова, Петрова створювала Алею героїв у Сакському військовому гарнізоні (селище Новофедорівка), а також пам'ятник бойовому екіпажу Ту-22, загиблому при виконанні службових обов'язків у 1974 році.

Творчість

Брала участь у виставках з 1957 року. Членкиня Спілки художників з 1960 року.

Галерея

Література

  • Борцям Жовтня [Текст]: Пам'ятники революцiйної слави на Українi.Фотоальбом. — Київ: Мистецтво, 1977.  : ил. — Б. ц. ББК 63.3(2УК)7
  • Музей героической обороны и освобождения Севастополя. Издательство «Таврия» 1978г М216(04)-78

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.