Петру I
Пе́тру І (рум. Petru I; ? — 1391) — воєвода Молдавський (1375—1391)[1]. Представник волоського роду Мушатів. Первісток невідомого сина воєводи Богдана (Костя або Петру) і Мушати[1]. Задля захисту від Угорщини став васалом Польщі (1387)[1]. Приєднав до Молдавії Шипинську землю (із фортецями Хмелів, Хотин і Цецин)[1]. Провів адміністративні реформ, запровадивши посади ворника та старости[1]. Дав початок Молдавській митрополії[1]. Заснував Нямецький і Бистрицький монастирі, домініканську церкву в Сіреті[1]. Укріпив столицю Сучаву та фортеці на кордоні з Польщею, зокрема Цецин та Хотин. Першим став використовувати на печатці герб Молдавії з турячою головою. Налагодив торговий Волоський (Молдавський) шлях і роботу митниць[1]. Мав достатні фінанси, карбував першу молдавську монету (гроші та півгроші), надавав позики сусіднім правителям[1]. Неповернена позика, надана Ягайлу, із сестрою якого був одружений Петру, призвела до тривалого конфлікту Молдови з Польщею за Покуття[1]. Похований у Нямецькому монастирі, або в Радівцях[1]. У новітніх дослідженнях — Петру ІІ.
| Петру І Petru | ||
 Петру І | ||
| ||
|---|---|---|
| 1375 — 1391 | ||
| Попередник: | Юрій Коріятович | |
| Наступник: | Роман I (брат) | |
| Народження: | невідомо | |
| Смерть: | 1391 | |
| Релігія: | православ'я | |
| Рід: | Мушати | |
| Батько: | Богдан I Мушат | |
| Мати: | Маргарита Мушат | |
Імена
- Петру (рум. Petru) — румунське ім'я[2].
- Петро (лат. Petrus, ст.-укр. Петръ) — у тогочасних документах латиною і староукраїнською.
- Петру Мушат, або Петро Мушатович (рум. Petru Muszat) — Петру, син Мушати (Маргарити).
- Петру I, або Петру I Мушат — у традиційній історіографії[2].
- Петру IІ — за новітньою гіпотезою Констянтина Резачевича (2000), згідно з Петру І був сином Штефан, брата Костя Мушата.
Біографія
За молдовськими літописами, був на молдовському троні 16 років. Документально занотований перший раз в 1384 р., коли він обдарував католицьку біскупську церкву, збудовану його мамою Маргаритою в Сереті. 26 вересня 1387 р. у Львові склав присягу на вірність Владиславу Яґайлу. Хреста для присяги тоді тримав київський митрополит (Кипріян Цамблак?). Молдова опинилася під владою Польщі.
1388 року Петру I позичив Яґайлови 3000 талярів, за що той надав Петру І та його братові Роману І Галич та землі, які пізніше назвали Покуттям. Ця грамота була написана Петру I в Луцьку.
В Сучаві 1390 року Владислав II Ягайло, за сприяння Петру I, заключив з волоським господарем — Мірчею (Мірком) Старим союз. Після Петру I за традицією молдовський трон успадкував брат Роман I.
Помер 1391 р., був похований в Церкві Святого Юрія (рум. Мірауті, Сучава).
Срібні гроші
За Петру І почалося карбування молдавських монет — грошів і полугрошів. На аверсі срібного гроша зображували Молдавський герб — турячу голову із зіркою, трояндою і півмісяцем (які могли мінятися місцями); на реверсі — спрощений герб Угорського Анжуйського дому, сюзеренів Молдавії: розтятий щит, у правій частині якого дві-три балки, а у лівій — дві або більше лілій. Легенда на аверсі проголошувала: SIMPETRIWOIWOD («срібло Петра, воєводи»); легенда реверсі — SIMOLD[AV]IENSIS («Молдавського»).
Титул
- З печатки: лат. Petrus voivoda Moldaviensis (Петро, воєвода Молдавський).
Галерея
Церква Св. Юрія
Марка Молдови зі зображенням Петру І Мушата
Примітки
- Огуй 2011:188.
- Васильєв, Чучко 2010:27.
Бібліографія
Довідники
- Васильєв В.В., Чучко М.К. Молдавське князівство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 27. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Огуй, О.Д. Петро Мушат // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 188. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Австрійсько-угорська монархія.- Відень, 1899. ст. 71-73