Пйотр Дунін-Борковський

Пйотр Павел Марія Юзеф Ігнаци Єжи Дунін-Борковський (пол. Piotr Paweł Maria Józef Ignacy Jerzy Dunin-Borkowski; 1890, Львів — 1949, Рим) — граф, польський консервативний політик, державний діяч, публіцист. На думку Івана Кедрина-Рудницького, «білий крук у польському політичному світі»[1].

Пйотр Дунін-Борковський
Народився 26 червня 1890(1890-06-26)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 19 травня 1949(1949-05-19) (58 років)
Рим, Італія
Поховання Рим
Країна  Польща
Діяльність журналіст, дипломат
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Знання мов польська
Рід Дуніни-Борковські

Біографія

Один з головних діячів Львівської консервативної групи. Перед Першою світовою війною працював в дипломатичній службі Австро-Угорщини, потім був президентом відділу Союзу землевласників у Львові. Засновник Klubu Zachowawczej Pracy Państwowej.

1927–1928 — львівський воєвода.

1928–1929 — познанський воєвода.

Був пов'язаний з часописами Bunt Młodych і Polityka, редагуваними Єжи Ґедройцем (разом з Адольфом і Александром Бохенськими, Ксаверієм і Мєчиславом Прушинськими). Прихильник польсько-української співпраці перед лицем загрози з боку СРСР.

Під час Другої світової війни брав участь у переговорах у Львові між таємним урядом Польщі та Армією Крайовою і Українською Головною Визвольною Радою щодо взаємного припинення вогню і умов політичної співпраці.

Після війни був консулом ПНР у Римі, де помер після відомості про його відкликання до Варшави і де був похований.

Автор наукових розвідок і статей на політичну та історичну тематику, наприклад: Geneza parlamentaryzmu polskiego ("Генеза польського парламентаризму), Demokracja i Absolutum Dominium w okresie drugiej niepodległości Polski («Демократія і Absolutum dominium в часи другої незалежності Польщі»

Працівник періодичних видань пілсудчиків: Droga, Państwo Pracy, також пов'язаних з українофільським середовищем: Biuletyn Polsko-Ukraiński («Польсько-український бюлетень»), а після його закриття — Problemy Europy Wschodniej («Проблеми Східної Європи»). Експерт з української тематики міжвоєнного періоду, прихильник державної асиміляції та порозуміння з представниками меншостей. Критик проекту квітневої конституції від Безпартійного блоку. Творець пропозиції нового адміністративного поділу та реформи самоврядування.

Публіцистика

Джерела
  • Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців (За ред. П.Коваля, Я.Олдаковського, М.Зухняк, перекл. С.Гіріка). — К. : ВД «Києво-Могилянська академія», 2012. — С. 120—130, 427.
  • Ola Hnatiuk. Piotr Dunin-Borkowski // Zeszyty Historyczne 2006 nr 155, s. 188—225.
  • Paweł Hostowiec (Jerzy Stempowski). Wspomnienie o Piotrze Borkowskim. — Paryż: Kultura, 1949. — nr 4 (21) i 5 (22).
  • Grzegorz Mazur. Wojewoda Piotr Dunin-Borkowski (1890—1949) // Zeszyty Historyczne 2006 nr 155, s. 164—187.
  • Teofil Piotrkiewicz. Kwestia ukraińska w Polsce w koncepcjach piłsudczyzny 1926—1930, Warszawa, Wyd. Instytut Historyczny Uniwersytet Warszawski 1981, ISBN 83-00-01188-9
  • Małgorzata Witkowska. Kwestia polsko-ukraińska w świetle koncepcji Piotra Dunin-Borkowskiego (1890—1949) [w:] Polska między Wschodem a Zachodem, pod red. Anny Szczepańskiej, Henryka Walczaka, Adama Wątora, t. 1, Wyd. Adam Marszałek, Toruń 2008, ISBN 978-83-7611-200-8.

Посилання

Примітки
  1. Кедрин І. Життя — події — люди: спомини і коментарі. — Ню Йорк : Видавнича кооператива «Червона Калина», 1976. — С. 350.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.