Площа Маланюка
Пло́ща Маланюка́ — площа у Львові, в центральній частині міста, неподалік від проспекту Шевченка. Розташована між вулицями Чайковського та Миколи Вороного.
площа Маланюка Львів | |
---|---|
Вигляд на площу Маланюка з вулиці Тихої | |
Місцевість | Історичний центр Львова |
Район | Галицький |
Назва на честь | Євгена Маланюка |
Колишні назви | |
пл. Хоронщизни, пл. Домбровського В., Бурґпляц, пл. Домбровського В., пл. Домбровського Я. | |
польського періоду (польською) | plac Chorążczyzny, plac Dąbrowskiego W. |
радянського періоду (українською) | пл. Домбровського В., пл. Домбровського Я. |
радянського періоду (російською) | пл. Домбровского В., пл. Домбровского Я. |
Загальні відомості | |
Поштові індекси | 79005[1] |
Транспорт | |
Покриття | асфальт, бруківка |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | № 7[2] |
Державні установи | Прокуратура Галицького району м. Львова |
Медичні заклади | стоматологічна клініка Ухача Р. Т. |
Поштові відділення | ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1] |
Забудова | класицизм, віденська сецесія[3] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Площа Маланюка у Вікісховищі |
Площа має форму неправильного ромба (зі сторонами завдовжки бл. 50 м), витягнутого з півдня на північ (від вулиці Чайковського до вулиці Вороного). Із заходу до площі прилучається вулиця Тиха.
Назва
- 1828—1892 роки — площа Хоронщизни[4].
- 1892—1941 роки — площа Домбровського В., на честь львівського ремісника-лакувальника, президента міста Львова[5], Почесного громадянина Львова Вацлава Домбровського[4].
- листопад 1941 — липень 1944 роки — Бурґпляц[6].
- липень 1944 — 1950 роки — площа Домбровського В., повернена передвоєнна назва[7].
- 1950—1993 роки — площа Домбровського Я., на честь польського політика, військового діяча, головнокомандувача збройних сил Паризької Комуни Ярослава Домбровського[7].
- сучасна назва від 1993 року, на честь українського письменника, поета, публіциста Євгена Маланюка[8][9].
Забудова
В архітектурному ансамблі площі Маланюка переважає класицизм, віденська сецесія[3]. Будинок під № 7 внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
Будинки
№ 1 — салон краси «Перлина».
№ 2 — власна кам'яниця Вацлава Домбровського, споруджена у другій половині XIX століття. 1892 року на його честь названа ця площа[10]. Нині на першому поверсі будинку міститься стоматологічна клініка Ухача Р. Т.
№ 3 — у міжвоєнний період тут містилися міський відділ здоров'я[11] та лазня Духенського[3]. Упродовж січня 1940 — березня 1951 року, з перервою на час німецької окупації міста, в будинку працювала одна з чотирьох дільниць народного суду Сталінського району міста Львова. Після утворення 5 квітня 1951 року з частини території Залізничного, Сталінського та Червоноармійського району — Ленінський район міста Львова, в будинку запрацювала одна з п'яти дільниць народного суду Ленінського району міста Львова. 30 червня 1960 року скасовано поділ народних судів на дільниці та введено єдину назву — народний суд Ленінського району міста Львова. 1991 року перейменований на Галицький районний суд міста Львова[12], а у будівлі відділу суду, що на площі Маланюка, 3, відтоді міститься прокуратура Галицького району міста Львова. У 1950-х роках тут також діяли плодоовочевий комбінат та міський відділ здоров’я[3].
№ 4 — на початку XX століття в будинку працювала лазня[13]. Нині тут міститься салон краси і школа перукарського мистецтва Степана Ченя.
№ 6 — до 2005 року історики вважали, що у цьому двоповерховому будинку на початку XX століття мешкав історик, професор Львівського університету Михайло Грушевський. Навіть планувалося встановити там пам’ятну таблицю. Факт проживання Грушевських за цією адресою не підтвердився. У 1900—1902 роках родина Грушевських мешкала у власній віллі на вулиці Понінського, 6 (нині — вулиця Франка, 154)[10]. Нині в будинку містяться офіси різних організацій, зокрема, офіс Львівської обласної організації «Союз Чорнобиль України».
№ 7 — триповерхова кам'яниця, споруджена 1897 року у неоромантичному стилі. У радянський час — звичайний житловий будинок. 2013 року у кам'яниці відкрився бутик-готель «Шопен», розрахований на сімнадцять номерів[14]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 718-м[2].
№ 8 — до 1939 року тут містилася нотаріальна контора доктора права Ефроїма Стіха[15].
- Західна частина площі
- Готель «Шопен»
(пл. Маланюка, 7) - Східна частина площі
Посередині площі розташований сквер, де у XIX столітті існувала криниця. У 1933—1941 роках криниця була доповнена скульптурним фонтаном. У січні 1980 року на місці фонтану встановлений та відкритий пам'ятник радянському письменнику Степанові Тудору (скульптор — Дмитро Крвавич, архітектор — Мирон Вендзилович). Демонтований 7 вересня 2016 року[16]. Після закінчення реконструкції площі у 2018 році, тут запрацював питний фонтан-бювет. Фонтан сконструйований таким чином, щоб з нього могли пити і люди, і домашні улюбленці[17]. 26 серпня 2021 року в межах 5-го міжнародного фестивалю класичної музики «LvivMozArt», присвяченому 230-літтю від дня народження композитора Франца Ксавера Моцарта, на площі Маланюка відкрили алегоричну скульптуру композитора (скульптор Себастіан Швайкерт)[18].
- Криниця з скульптурним фонтаном (1934)
- Пам'ятник Степанові Тудору
- Скульптура композитора Франца Ксавера Вольфганга Моцарта
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 31 липня 2021.
- Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 8 вересня 2020.
- 1243 вулиці Львова, 2009, с. 112.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 101.
- Przewodnik po Lwowie i okolicy... — S. 30.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 100.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 80.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 37.
- Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 78.
- І. Мельник (29 вересня 2016). Михайло Грушевський і Львів. zbruc.eu. Збруч. Процитовано 10 вересня 2020.
- Kronika // Chwila. — № 1361. — 26 wrzesnia 1927. — S. 10. (пол.)
- Історична довідка про Галицький районний суд м. Львова. court.gov.ua. Судова влада України. Процитовано 10 вересня 2020.
- Przewodnik po Lwowie i okolicy… — S. XX.
- Офіційна сторінка готелю «Шопен». chopinhotel.com.ua. Процитовано 9 вересня 2020.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — S. 27. (пол.)
- У Львові демонтовано пам'ятник радянському письменнику Тудору. ua.112.ua. 112. 7 вересня 2017. Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
- Як виглядає площа Маланюка після реконструкції, — фото, відео. 032.ua. 20 травня 2018. Процитовано 8 вересня 2020.
- Ольга Гринько, Юлія Девда (26 серпня 2021). У Львові урочисто відкрили пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 26 серпня 2021.
Джерела
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 81. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Маланюка пл. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 99. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Львів: туристичний путівник / упоряд. Ю. Бірюльов. — 1-ше. — Львів : Центр Європи, 1999. — С. 140—141.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 9. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 320 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Horbay W. Przewodnik wraz z planem miasta Lwowa. — Lwów: Lwowskie Biuro Dzienników i Ogłoszeń «Nowa Reklama», 1935. — S. 5. (пол.)
- Przewodnik po Lwowie i okolicy z Żółkwią i Podhorcami. Z planem miasta i teatru / Oprac. F. Jaworski. — Lwów: 1910. — 331 s. (пол.)
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: площа Євгена Маланюка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 8 вересня 2020.
- Юлія Сабадишина. Прогулянка майбутнім пішохідним кільцем у центрі Львова. Фото, відео. tvoemisto.tv. Твоє Місто. Процитовано 10 вересня 2020.