Побєдне (Джанкойський район)

Перша документальна згадка село зустрічається у Камеральному Описі Криму 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Тарханлар входив до Орта Чонгарського кадилику Карасубазарського каймакамства[2]. Після завоювання Кримського ханства Російською імперією 8 лютого 1784, село було приписане до Перекопського повіту Таврійської області[3]. Після реформ Павла І, з 1792 по 1802 рік, входило до Перекопського повіту Новоросійської губернії[4]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії, Тарханлар був включений до складу Кокчора-Кіятської волості Перекопського повіту[5].

За Відомостями про всі селища, які входять до Перекопського повіту… (рос. Ведомости о всех селениях, у Перекопском уезде состоящих…) від 21 жовтня 1805 року в селі Тарханлар значилося 10 дворів і 86 кримських татар[6]. На військово-топографічної карті 1817 село Тарканлар позначене вже з 13 дворами[7]. Відтак, ймовірно, внаслідок еміграції кримських татар до Туреччини[8], село помітно спорожніло і на карті 1842 року Тарханлар позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[9], а згодом у доступних джерелах другої половини XIX століття не зустрічається взагалі.

Поселення відродилося з початком поселення німців-євангелістів (німецька назва Гоффнунгсфельд), вихідцями з бердянських колоній, на придбаних у власність 1654 десятинах землі, у 1884 році в Ак-Шейхській волості[10]. Згідно з «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Тарханлар, що входило в Тарханларську сільську громаду, було 95 жителів і 16 домогосподарств[11]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» в Тарханлару значилося 130 жителів і 29 дворів[12], у 1904–152, в 1911–215[10]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч. 1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 р. в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Тарханлар з населенням 196 мешканців[13][10].

У січні 1918 року тут встановлено Радянську владу[14].

За Радянської влади, у результаті адміністративних реформ початку 1920-х років, до 1922 року була скасована волосна система[15] і, згідно зі Списком населеннх пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926, Тарханлар, з населенням 190 осіб, з яких було 167 німців[10], входило до складу Німецько-Джанкойської сільради Джанкойського району[16]. До 1940 року Німецько-Джанкойська рада був скасована, і, ймовірно, тоді ж Тарханлар став центром сільради[17].

Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[18].

81 житель села брали участь у німецько-радянській війні, з них 15 людей загинули.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Тарханлар було перейменовано в Побєдне, Тарханларську сільраду — в Побєдненську[19]. У 1954 році раду розукрупнили, перенісши центр в Димовку[20]. З 1954 року село Побєдне у складі УРСР.

У період з 1954 по 1968 роки до Побєдного приєднали Димовку[21], а в 1974 році сільрада була створена знову[22].

В селі Побєдне знаходилася центральна садиба радгоспу «Джанкойський» № 3, за яким було закріплено 5275 га землі, у тому числі 2772 га орної. Господарство спеціалізувалося на овочівництві, також виробляло м'ясо, молоко. Працював консервний завод продуктивністю 3 млн умовних банок на рік (1974), працював холодильник ємністю 1200 тонн[14].

За трудові успіхи нагороджені орденами і медалями 145 осіб, з них Ф. В. Мосейко — орденом Жовтневої Революції[14].