Болотне

Болотне — село в центрі району, у степовому Криму, на лівому березі в гирлі річки Побєдна[1], висота над рівнем моря — 5 м[2]. Сусідні села: Зарічне за 1 км на схід та Побєдне за 1,2 км на південь. Відстань до райцентру — близько 2 кілометрів, там же знаходиться найближча залізнична станція.

Селище Баботай в доступних джерелах вперше зустрічається в «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889р», складеної за результатами Х ревізії 1887, де воно записане з 12 дворами і 69 жителями .

Після земської реформи 1890 року[3] Бабатай віднесли до Ак-Шейхської волості, але в «… Пам'ятні книжці Таврійської губернії за 1892» не збережене.

За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в селі числилося 99 жителів в 7 дворах[4]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[5], в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Баботай [6].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[7]. У 1922 році повіти перетворили в округу[8]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район[9] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним перепису 17 грудня 1926 року, Баботай входив до складу Камаджинської сільради Джанкойського району [10].

У 1944 році, після звільнення Криму від фашистів, згідно Постанови ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[11]. 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[12] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[13]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Баботай перейменували в Болотне[14].

22 травня 2015 року на автомобільній дорозі між селами Болотне та Зарічне обрушився міст через річку Побєдна, який з'єднував з Джанкоем села Зарічне, Армійське, Низинне, Чайкине та Мисове.[15]

2 грудня 2016 року було відкрито новий міст, який був побудований за 3 місяці будівельниками з Республіки Татарстан.[16]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 224 особи, з яких 108 чоловіків та 116 жінок[17].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 304 особи[18].