Поет-лауреат Великої Британії
Британський поет-лауреат — це почесна посада, що призначається монархом Великої Британії за порадою прем'єр-міністра. Ця роль не містить конкретних обов'язків, проте передбачається, що власник писатиме вірші з приводу важливих національних подій. Витоки лауреатства датуються 1616 роком, коли Бену Джонсону було надано пенсію, але першим офіційним представником на цій посаді став Джон Драйден, призначений у 1668 році Карлом II. Після смерті лорда Альфреда Теннісона, який обіймав цю посаду з листопада 1850 по жовтень 1892 року, на знак пошани тривала чотирирічна перерва; лауреатські поеми Теннісона «Ода на смерть герцога Веллінгтона» й «Атака легкої бригади» особливо шанувались вікторіанською публікою. Три поети, Томас Грей, Семюель Роджерс і Вальтер Скотт, відхилили титул лауреата.[1] Станом на 2016 рік поетом-лауреатом Великої Британії є Керол Енн Даффі, яку було призначено на посаду у травні 2009 року на фіксований десятирічний термін.
Походження
Походження інституту поетичного лауреатства датується 1616 роком, коли Яків I, король Англії, призначив пенсію письменникові Бену Джонсону.[2] Хоча після нього було призначено ще декілька придворних поетів, ця посада стала постійною тільки в 1668 році, після призначення Джона Драйдена за часів Карла II.[3][4] Драйден, після успіху своєї поеми Аннус Мірабіліс 1689 року, був відсторонений від посади в 1689 році після вступу на престол протестанта Вільгельма III Оранського і Марії II. Драйден, католик-неофіт, відмовився складати присягу на вірність новим монархам, і його було звільнено з посади лауреата. Таким чином він був і лишається єдиним поетом, відстороненим від лауреатства.[5][6] Наступник Драйдена Томас Шедвелл був призначений лауреатом пожиттєво у 1689 році. Він увів звичай писати вірші на Новий рік і День народження монарха, що стало одним із ключових обов'язків на цій посаді.[7] Після призначення Вільяма Вордсворта в 1843 році обов'язки передбачали також складання віршів для подій судового і загальнонаціонального характеру. Лорд Альфред Теннісон займав цю посаду з листопада 1850 по жовтень 1892 року. За словами Ендрю Моушена і Гіларі Лорі, Теннісон «наділив поета-лауреата новим статусом і значущістю», створивши такі поеми, як «Ода на смерть герцога Веллінгтона» і «Атака легкої бригади». Після його смерті ця посада була вакантною на знак поваги; новий лауреат був призначений лише через чотири роки. Ним став Альфред Остін у січні 1896 року[8]. Станом на 2016 рік ця посада лишається почесною, а сам лауреат самостійно вирішує, в яких випадках писати поеми.[1][3] Термін перебування на посаді поета-лауреата змінився після призначення Моушена в 1999 році на термін 10 років; його наступницю Керол Енн Даффі було також призначено на 10-річний фіксований термін.[9] Даффі є перша жінка-поет, перша відкрита бісексуалка, а також перша шотландка, що обіймає цю посаду.[7][10] Лауреатська зарплата Драйдена становила 200 фунтів стерлінгів на рік. У 1630 році Карл I додав щорічну «піпу канарських вин»[lower-alpha 1] (572,8 літра), хоча пізніше це було компенсовано у грошовому еквіваленті.[7] Коли було призначено Джона Бетчемана, він відродив алкогольну традицію і отримав 720 пляшок шеррі; станом на 2015 рік ця практика й досі триває.[12] З часів Моушена надається щорічний гонорар у розмірі 5750 фунтів стерлінгів; Моушен також отримав додаткові £19000 за його роботи у сфері освіти. Після призначення Даффі розмір винагороди повернуся до зарплати у £5750 і одного бареля шеррі.[13]
Поети-лауреати і період лауреатства
- (1670—1689) — Джон Драйден[14][15]
- (1689—1692) — Томас Шадуелл[16][17]
- (1692—1715) — Наум Тейт[18][19]
- (1715—1718) — Ніколас Роу (англ. Nicholas Rowe)[20][21]
- (1718—1730) — Лоренс Юсден[20][22]
- (1730—1757) — Коллі Сіббер[20][23]
- (1757—1785) — Вільям Вайтгед[20][24]
- (1785—1790) — Томас Вортон[25][26]
- (1790—1813) — Генрі Джеймс Пай[27]
- (1813—1843) — Роберт Сауті[20][28][lower-alpha 2]
- (1843—1850) — Вільям Вордсворт[30][31]
- (1850—1892) — Альфред Теннісон[30][32]
- (1896—1913) — Альфред Остін[32][33]
- (1913—1930) — Роберт Бріджес[34][35]
- (1930—1967) — Джон Мейсфілд[36][37]
- (1968—1972) — Сесіл Дей-Льюїс[38][39]
- (1972—1984) — Джон Бетчеман[40][41]
- (1984—1998) — Тед Г'юз[42][43]
- (1999—2009) — Ендрю Моушен[9][44]
- (2009—…) — Керол Енн Даффі[9]
Див. також
- Дитячий лауреат
Коментарі та примітки
Коментарі
Примітки
- Poets laureate (1668–2011). Dictionary of National Biography. Oxford University Press. Процитовано 27 серпня 2015. (необхідна підписка)
- List of poets laureate of Britain. Encyclopædia Britannica. Процитовано 31 серпня 2015.
- Poet Laureate. The British Monarchy. The Royal Household. Процитовано 2 вересня 2015.
- Laurie та Motion, 1999, с. 17.
- Laurie та Motion, 1999, с. 17–18.
- Hammond, Paul (2009). Dryden, John (1631–1700). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/8108. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- Poets Laureate. Encyclopædia Britannica. Процитовано 31 серпня 2015.
- Laurie та Motion, 1999, с. 10–11, 97–98.
- Carol Ann Duffy was officially declared as Britain's first female Poet Laureate on May 1st 2009. The Poetry Society. Процитовано 6 липня 2015.
- Duffy reacts to new Laureate post. BBC. 1 травня 2009.
- Unwin, 2005, с. 364.
- Brown, Mark (6 серпня 2014). Poems, palaces and butts of sherry: exhibition brings poets laureate to life. The Guardian (London).
- Lea, Richard. Irish literature gets €150,000 boost with laureate award. The Guardian (London).
- Nichol Smith, 1950, с. 11.
- Hammond та Hopkins, 2014, с. xiv.
- Hammond та Hopkins, 2014, с. 333.
- Bennett, Kate (2009). Shadwell, Thomas (c.1640–1692). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/25195. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- Dryden та Malone, 1800, с. 206.
- Hopkins, David (2008). Tate, Nahum (c.1652–1715). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/26986. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- Bucholz, R.O. The Artistic Establishment: Poet Laureate 1660–1837, in Office-Holders in Modern Britain: Volume 11 (Revised), Court Officers, 1660–1837. British History Online. Процитовано 7 вересня 2015.
- Sherbo, Arthur (2006). Nicholas Rowe (1674–1718). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/24203. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- Sambrook, James (2004). Laurence Eusden (1688–1730). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/8934. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- Salmon, Eric (2012). Cibber, Colley (1671–1757). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/5416. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- Scott, Rosemary (2004). Whitehead, William (bap. 1715, d. 1785). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/29294. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- The London Gazette: (Supplement) no. 12642. p. 205. 26 квітня 1785.
- Reid, Hugh (2006). Warton, Thomas (1728–1790). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/28799. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- Sambrook, James (2008). Henry James Pye (1745–1813). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/22918. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- Carnall, Geoffrey (2011). Robert Southey (1774–1843). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/26056. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- Hewitt, David (2008). Scott, Sir Walter (1771–1832). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/24928. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- Hamilton, Walter (1880). The Origin of the Office of Poet Laureate. Transactions of the Royal Historical Society (Cambridge: Cambridge University Press) 8: 20–35. doi:10.2307/3677823.
- Gill, Stephen (2010). William Wordsworth (1770–1850). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/29973. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- Ricks, Christopher (2006). Tennyson, Alfred, first Baron Tennyson (1809–1892). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/27137. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- Scheuerle, William H. (2006). Alfred Austin (1835–1913). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/30503. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- The London Gazette: (Supplement) no. 28740. p. 5321. 25 липня 1913.
- Phillips, Catherine (2004). Robert Seymour Bridges (1844–1930). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/32066. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- The London Gazette: (Supplement) no. 33604. p. 2865. 9 травня 1930.
- Gervais, David (2013). John Edward Masefield (1878–1967). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/32066. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- The London Gazette: (Supplement) no. 44494. p. 89. 2 січня 1968.
- Day-Lewis, Sean (2013). Cecil Day-Lewis (1904–1972). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/31014. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- The London Gazette: (Supplement) no. 45807. p. 12397. 20 жовтня 1972.
- Amis, Amis (2010). Sir John Betjeman (1906–1984). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/30815. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- The London Gazette: (Supplement) no. 49967. p. 17431. 28 грудня 1984.
- Sagar, Keith (2013). Edward James Hughes (1930–1998). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/71121. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
- Poetry in Motion. BBC. 19 травня 1999.
Джерела
- Dryden, John; Malone, Edmond (1800). The Critical and Miscellaneous Prose Works of John Dryden: Now First Collected: with Notes and Illustrations. London: Cadell and Davies. OCLC 642439986.
- Hammond, Paul; Hopkins, David (2014). The Poems of John Dryden: Volume Four: 1686–1696. Abingdon, Oxon: Routledge. ISBN 978-1-317-90536-3.
- Laurie, Hilary; Motion, Andrew (1999). Verses of the Poets Laureate: From John Dryden to Andrew Motion. London: Orion. ISBN 978-0-7528-1859-7.
- Nichol Smith, David (1950). John Dryden. Cambridge: CUP Archive. OCLC 2285804.
- Unwin, Tim (2005). Wine and the Vine: An Historical Geography of Viticulture and the Wine Trade. London: Routledge. ISBN 978-1-134-76192-0.
Посилання
- Поет-лауреат // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 236.