Вільям Вайтгед
Вільям Вайтгед (англ. William Whitehead; 12 лютого 1715 — 14 квітня 1785) — англійський поет та драматург. Поет-лавреат у 1757—1785 роках[2][3]
Вільям Вайтгед | |
---|---|
англ. William Whitehead | |
| |
Народився |
12 лютого 1715[1] Кембридж, Англія, Королівство Велика Британія |
Помер |
14 квітня 1785[1] (70 років) Площа Беркліd, Metropolitan Borough of Westminsterd, Лондонське графствоd, Англія, Королівство Велика Британія |
Поховання | Grosvenor Chapel, Mayfaird |
Громадянство | Велика Британія |
Діяльність | поет, драматург, письменник |
Alma mater | Вінчестер-коледжd і Клер-коледжd |
Знання мов | англійська |
Посада | Поет-лауреат Великої Британії |
Нагороди | |
Життєпис
Вільям Вайтгед народився 12 лютого 1715 року в місті Кембриджі. Батько його був пекарем. Завдяки Генрі Бромлі, барону Монфорт, був прийнятий у Вінчестерський коледж.
У 1742 році вступив та став дійсним членом Клер-коледж[4] Кембриджського університету. Будучи студентом, він писав вірші та комедії. Одними з перших надрукованих його творів були «Про небезпеку написання вірша», «Послання Енн Болейн до Генріха Восьмого» та дидактичний «Нарис про Рідікуле» (1743)[5].
Закінчивши Кембріджський університет, у 1745 році він став учителем віконта Джорджа Вільєра, сина Вільяма Вільєра 3-го графа Джерсі. Зі своїм учнем багато подорожував Європою.
У 1750 році на сцені була поставлена його перша трагедія «Батько-Римлянин», наслідування «Горація» П'єра Корнеля. Друга трагедія «Креуза» вийшла у 1754 році та була набагато вдалішою за першу. Взявши сюжет трагедії Евріпіда «Іон», Вайтгед обробив його в дусі свого часу[5].
У 1757 році помер поет-лауреат Колі Сіббер, а Томас Ґрей відмовився від посади, і 19 грудня 1757 року Вільям Вайтгед був призначений на його місце. Він на той час був наставником Джорджа Гаркорта, 2-го графа Гаркорта[6].
Перебуваючи на посаді поета-лауреата написав велику кількість од та елегій[5].
Твори Вільяма Вайтгеда були упорядковані у два томи та видані в 1774 році. У 1788 році були видано третій том, включно з мемуарами Вільяма Мейсона[5].
Вільям Вайтгед помер 14 квітня 1785 року на площі Берклі, Вестмінстер, Лондон, та був похований у Каплиці Ґросвенор.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- . Bucholz, R.O. The Artistic Establishment: Poet Laureate 1660–1837, in Office-Holders in Modern Britain: Volume 11 (Revised), Court Officers, 1660–1837. British History Online. Процитовано 20 березня 2018.(англ.)
- Scott, Rosemary (2004). Whitehead, William (bap. 1715, d. 1785). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). doi:10.1093/ref:odnb/29294. Процитовано 20 березня 2018. (необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства)(англ.)
- Вайтгед Вільям (WHTT735W). Кембриджська база випускників.[недоступне посилання з серпня 2019] «Кембриджський університет»
- Hugh Chisholm, ред. (1911) «Whitehead, William» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 28 Cambridge University Press pp. 604–605 (англ.)
- http://www.library.otago.ac.nz/Exhibitions/poet_laureate/pl_whitehead.html(англ.)%5Bнедоступне+посилання+з+червня+2019%5D
Посилання
- Вільям Вайтгед на Eighteenth-Century Poetry Archive (ECPA)(англ.)
- Твори та інформація про Вільям Вайтгед у Інтернет-архіві(англ.)
- Вільям Вайтгед аудіокниги на «LibriVox»(англ.)