Британська монархія
Брита́нський мона́рх, або Сувере́н, — голова держави в Об'єднаному королівстві й у Британських заморських територіях. Чинна британська монархія веде свою історію з часів англосаксів. В ІХ столітті Вессекс почав домінувати, і в Х столітті Англія була зібрана в одне королівство. Більшість британських монархів Середньовіччя правили як абсолютні монархи. Часто їх влада обмежувалася шляхтою і відтак Палатою громад. Повноваження монарха, відомі як королівські прерогативи, все ще великі. Зокрема, лише монарх має право оголошувати війну і підписувати мирові угоди. До того ж не лише від імені Великої Британії, але й від імені інших країн, які визнають над собою британську корону — це, наприклад, Канада й Австралія. Також монарх, після загального голосування, призначає прем'єр-міністра. За традицією на цю посаду затверджується голова партії, що перемогла на виборах, проте законодавчо зробити інакше монарху не заборонено, тож монарх може поставити на чолі уряду будь-яку іншу людину. Більшість прерогатив на практиці реалізується міністрами. Наприклад, влада регулює цивільну службу і влада видає паспорти. Деякі прерогативи виконуються монархом номінально, за порадою прем'єр-міністра і Кабінету. Приклад повноважень — право розпускати парламент. Згідно з парламентським звітом, «Корона не може вводити нові прерогативи».
| Королева Великої Британії англ. Queen of the United Kingdom | |
|---|---|
.svg.png.webp){kind=small} | |
| Форма звернення | Високість |
| Сайт | royal.gov.uk |
Наразі монарх — Єлизавета II, що почала правління 6 лютого 1952. Її спадкоємець — старший син, принц Чарльз. Принц Уельський здійснює церемоніальні функції. Крім цього, є ще кілька членів найяснішого сімейства: діти, онуки й кузини.
Історія
.svg.png.webp) |
| Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Великої Британії |
|
|
Глава держави
|
|
|
|
|
Вибори
|
|
|
 Категорія • Інші країни |
Монархи Англії
Монархи Шотландії
Королівство Шотландія виникло як держава 843 року, коли монарх королівства Дал Ріада Кеннет МакАльпін підкорив королівство Піктів Альба. З огляду на те, що Дал Ріада населяли племена скоттів (що переселились з Ірландії у IV столітті, одне з племен ірландців), то Кеннет Мак-Альпін носив також титул король скоттів. Коли він став королем його титул був король Скотів та Піктів. Відповідно держава звалася Скоттією (Скоттландом, Шотландією) та Піктією. Потім назва Піктія зникла з назви. Залишилася назва Шотландія. Пікти були частково знищені, частково асимільовані скоттами (шотландцями).
Унія 1707 року
Королівство Великої Британії в результаті злиття Королівства Англії і Королівства Шотландії, які перебували в особистій унії з 24 березня 1603. 1 січня 1801 Велика Британія злилася з Королівством Ірландії (також раніше в особистій унії з Великою Британією), щоб сформувати Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії. Після того як частина Ірландії покинула союз 6 грудня 1922 його ім'я було змінене 12 квітня 1927 року на Сполу́чене Королі́вство Вели́кої Брита́нії та Півні́чної Ірла́ндії.
| Королівська родина Сполученого Королівства та Співдружності |
|---|
 |
|
|
Спадкування престолу
Спадкування престолу здійснюється відповідно до Акту про престолонаступництво 1701 року зі змінами від 2011 року. Порядок престолонаступництва визначається за принципом абсолютної прімогенітури (відомої також як шведська система престолонаступництва), тобто престол передається по низхідній лінії незалежно від статі. Крім того, спадкоємець до моменту вступу на престол повинен бути протестантом і складатися в євхаристійному спілкуванні з англіканською церквою, але може вступати в шлюб з католиком.
Нині спадкоємцем престолу є Чарльз, принц Уельський, спадкоємцем другої черги — його старший син принц Вільям, спадкоємцем третьої черги — старша дитина принца Вільяма принц Джордж Кембриджський.
Резиденції монархів
|
Символи
На звичайному варіанті герба дев'ять левів: сім на щиті (з них шість відповідають Англії, і сьомий — Шотландії), один (у короні) зверху щита, й останній (теж у короні) підтримує щит справа. З двох левів у короні той, що підтримує щит, відповідають Англії, а інший стоїть на третій короні. З іншого боку щит підтримує закутий в ланцюг єдиноріг, який відповідає Шотландії.
На шотландському варіанті герба сім левів: п'ять на щиті (з них три відповідають Англії, і ще два — Шотландії), один (у короні) зверху щита, і останній (теж у короні) підтримує щит зліва. З двох левів у короні той, що підтримує щит, відповідають Англії, а інший стоїть на третій короні. З іншого боку щит підтримує закутий в ланцюг єдиноріг, що відповідає Шотландії. Четверта корона — на голові однорога.
Офіційний прапор монарха у Великої Британії — Королівський Штандарт, на якому зображений королівський герб. Він вивішується лише на будівлях, човнах і транспортних засобах, у яких присутній суверен. Королівський штандарт ніколи не приспускають у траурі, адже монарх існує завжди: коли попередник помирає, його або її спадкоємниць стає сувереном у той самий момент.
|
.svg.png.webp)
Коли монарх не в резиденції, підіймають прапор Великої Британії (Букінгемський палац, Віндзорський замок та Сандрингемський палац), але у Шотландії використовують Королівський штандарт Шотландії (Голірудгауз та Балморал).
|
Джерела
- Sayers, Jane E. (2004). «Adrian IV (d. 1159)». Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press.
- Tomkins, Adam (2003). Public Law. N.Y.: Oxford University Press (Clarendon Law ser.).
- Waldron, Jeremy (1990). The Law. Routledge.
- Castor, Helen (2010). She-Wolves: the Women who Ruled England Before Elizabeth. Faber and Faber.