Польська кирилиця

Польська кирилиця (цырылица) — спільна назва проєктів кириличної абетки для польської мови. Зазвичай для запису текстів польською використовують лише латиницю.

Юси великий, малий та йотовані — слов'янські літери, що позначають звуки, які зберегли тільки польська та кашубська мови.

Історія

Через той факт, що польська мова є слов'янською, неодноразово відбувались спроби застосувати до неї кирилицю, яка була розроблена з урахуванням особливостей слов'янських мов та є більш вживаним алфавітом серед слов'янських народів. Так, в російській, білоруській, українській, болгарській, сербській та македонській мовах використовується кирилиця (всього 6 мов)[1], тоді як в польській, чеській, словацькій, словенській, хорватській, кашубській, верхньонижньолужицьких мовах (всього 8 мов) використовується латиниця, а чорногорська мова використовує обидва алфавіти.

На думку деяких фахівців, кирилиця набагато більше підходить польській мові ніж латинський алфавіт[джерело?], який зазвичай при використанні у слов'янських мовах стає перевантаженим діакритичними знаками та диграфами, що робить текст важким для сприйняття та написання.

Різновиди польської кирилиці

Царський проєкт

Існує багато варіантів кирилиці для польської мови як сучасних, так і історичних. Російський цар Микола I у середині XIX сторіччя, під час хвилі русифікації у Польському царстві, мав намір кирилізувати польську мову[2], але зазнав невдачі у впровадженні своєї нової орфографії. Ось приклад тексту[3] на варіанті кирилиці того часу:

Поврóтъ Таты, пр̌езъ А. Мицкевича

Пóйдзьце о дзятки, пóйдзьце вшистке разэм
За място, подъ слупъ на взгóрэкъ, Тамъ пр̌едъ цудовнымъ клęкнийце образэмъ, Побожне змóвце пацёрэкъ.

Тато не враца ранки и вечоры
Вэ Лзах го чекамъ и трводзэ;
Розлялы р̌еки, пэлнэ звер̌а боры, И пэлно збóйцóвъ на дродзэ;-

Слышąцъ то дзятки бегнą вшистке разэмъ
За място подъ слупъ на взгóрэкъ, Тамъ пр̌едъ цудовнымъ клęкая̨ образемъ, И зачиная̨ пацёрэкъ.

Цалуя̨ земę, потэмъ въ Имę Ойца, Сына и Духа свęтэго, Бąдзь похвалёна пр̌енайсьвęтша Трóйца
Тэразъ и часу вшелькего.

Оригінальний текст (пол.)

«Pójdźcie, o dziatki, pójdźcie wszystkie razem
Za miasto, pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klęknijcie obrazem,
Pobożnie zmówcie paciórek.

Tato nie wraca; ranki i wieczory
We łzach go czekam i trwodze;
Rozlały rzeki, pełne zwierza bory
I pełno zbójców na drodze».

Słysząc to dziatki biegą wszystkie razem,
Za miasto, pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klękają obrazem
I zaczynają paciórek.

Całują ziemię, potem: «W imię Ojca,
Syna i Ducha świętego,
Bądź pochwalona, przenajświętsza Trójca,
Teraz i czasu wszelkiego»...

Особливості цієї орфографії:

  • Використовується літера р̌ замість польського rz;
  • Традиційний дореформений твердий знак (ъ) на кінці багатьох слів;
  • Польське ó залишається незмінним;
  • Зберігається польський „хвостик“ (ogonek), який тепер додається до літер кирилиці;
  • Для польських ć та використовуються ць та дзь, які присутні в сучасній білоруській мові.

Юсовиця

Абетка, що використовує староцерковнослов'янські „юси“ для передавання польських носових голосних, називається цырылица пољска чи просто юсовица[4]. У цьому варіанті польської кирилиці 46 літер.

ЮСОВИЦА чыли цырылица пољска[4]
пол. JUSOWICA – czyli cyrylica polska
Кирилиця Чинний правопис
А а a
Б б b
В в w
Г г g
Д д d
Ѕ s dz
Ђ ђ dź, dzi
Е е je, ie
Ё ё jo, io
Ж ж ż
З з z
Һ һ h
И и i
Й й j
К к k
Л л ł
Љ љ l
М м m
Н н n
Њ њ ń
О о o
П п p
Р р r
Р̈ р̈ rz
С с s
Т т t
Ћ ћ ć, ci
У у u
Ф ф f
Х х ch
Ѡ ѡ ó
Ц ц c
Ч ч cz
Џ џ
Ш ш sz
Щ щ szcz
Ъ ъ
Ы ы y
Ь ь
Э э e
Ю ю ju, iu
Я я ja, ia
Ѧ ѧ ę
Ѫ ѫ ą
Ѩ ѩ ję, ię
Ѭ ѭ ją, ią

Приклади використання твердого знака (ъ): съинус, лъикэнд.

Приклади використання м'якого знака (ь):

Кирилиця Чинний правопис Примітки
Сь сь ś
Щь щь ść
Дь дь замість ђ
Ль ль l замість љ
Нь нь ń замість њ
Ць ць ć замість ћ
Ть ть ć замість ћ, ць

Сучасний варіант кирилиці

Найбільшою проблемою пов'язаною з перекладом польської на кириличну писемність є звуки, які вже не існують в інших слов'янських мовах: носові голосні ą та ę. У XIX сторіччі росіяни просто перенесли знак огонек на кирилицю, що створило 4 нові літери, яких до того часу не існувало: а̨, э̨, я̨ і е̨ (останні дві позначають ją і ję, відповідно). Проте церковнослов'янська писемність вже мала 4 відповідні старовинні букви для цих звуків: ѫ, ѧ, ѭ і ѩ. На відродженні використання цих літер засновується „Юсовица“ (назва пішла від букв Юси), що всього налічує 37 букв:

А Б В Г Д Е Ë Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ

У цьому варіанті кириличної орфографії не впроваджується еквівалент латинської літери ó, чиє звучання на сьогоднішній момент збіглося зі звуком У (U). ć та dź пишуться у кирилиці як ць та дзь, за аналогією з білоруською мовою, чи ть та дь, що вірніше з етимологічних міркувань. З тих же міркувань rz, що вимовляється як ż, не перетворюється на кириличне Ж, а позначається як рь. Пари літер е/э та и/ы використовуються на російський лад.

Приклад тексту на цій кирилиці:

Поврут Таты, през А. Мицкевича

Пуйдьте о дятки, пуйдьте вшистке разэм
За място, под слуп на взгурэк, Там пред цудовным клѩкнийте образэм, Побожне змувте патëрэк.

Тато не враца ранки и вечоры
вэ лзах го чекам и трводзэ;
Розлялы реки, пэлнэ зверя боры, И пэлно збуйцув на дродзэ;-

Слышѫц то дятки бегнѫ вшистке разэм
За място под слуп на взгурэк, Там пред цудовным клѩкаѭ образэм, И зачинаѭ патëрэк.

Цалуѭ земѩ, потэм в Имѩ Ойца, Сына и Духа свѩтэго, Бѫдь похвалëна пренайсвѩтша Труйца
Тэраз и часу вшелькего.

(…)

Оригінальний текст (пол.)

Powrót Taty, przez A. Mickiewicza

Pójdźcie o dziatki, pójdźcie wszystkie razem
Za miasto, pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klęknijcie obrazem,
Pobożnie zmówcie paciorek.

Tato nie wraca ranki i wieczory
we łzach go czekam i trwodze;
Rozlały rzeki, pełne zwierza bory,
I pełno zbójców na drodze;-

Słysząc to dziatki biegną wszystkie razem
Za miasto pod słup na wzgórek,
Tam przed cudownym klękają obrazem,
I zaczynają paciorek.

Całują ziemię, potem w Imię Ojca,
Syna i Ducha świętego,
Bądź pochwalona przenajświętsza Trójca
Teraz i czasu wszelkiego.

(...)


Польська література кирилицею

Перелік підручників польською мовою, надрукованих кирилицею в період 1865—1869 рр.[5]

  1. Сільська хрестоматія, або Витяги з творів різних польських авторів. Варшава, Урядова тип. при Урядовій Комісії публічної просвіти, 1866. 8°. 88 с.
    • Сільська хрестоматія, або Витяги з творів різних польських авторів. Вид. 2-ге. Варшава, 1867. 8°. 88 с.
  2. Буквар для сільських дітей. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1865. 8°. 120 с.
    • Буквар для сільських дітей. Вид. 2-ге. Варшава, тип. Яна Котті, 1866. 8°. 118 с.
    • Буквар для сільських дітей. Вид. 3-тє. Варшава, тип. Яна Котті, 1869. 8°. 118 с.
  3. Граматика польської мови, складена за зразком такої ж граматики, виданої в 1860 році за рішенням Його превосходительства Міністра народної просвіти для шкіл Варшавського навчального округу. Для I класу. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1866. 8°. 104 с.
    • Граматика польської мови, складена за зразком такої ж граматики, виданої в 1860 році за рішенням Його превосходительства Міністра народної просвіти для шкіл Варшавського навчального округу. Для I класу. Вид. 2-ге. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1866. 8°. 108 с.
  4. Коротка історія Старого й Нового Завіту. Варшава, Урядова тип. при Урядової Комісії публічної просвіти, 1866. 12°. 124, III с.
    • Коротка історія Старого й Нового Завіту. Вид. 2-ге. Варшава, тип. Яна Котті, 1867. 12°. 123, III с.
  5. Початкове навчання арифметиці для початкових шкіл, сільських і міських. Варшава, тип. Яна Котті, 1866. 8°. 67 с.
  6. Зразки польської каліграфії. Варшава, 1866. 8° (альбомний формат). 8 с., 20 а.табл.
    • Екземпляри не збереглися.

Див. також

Примітки

  1. Німчук В. В. КИРИЛИЦЯ // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл..
  2. И. Левин: Материалы и политике царизма в области письменности «инородцев» «, Культура и письменность Востока, кн. 6, Баку, 1930. Архівовано 9 серпня 2011 у Wayback Machine.
  3. Źródło: Historia 2. Czasy nowożytne. Zakres podstawowy, Bogumiła Burda i inni, OPERON, 2003, zdjęcie na str. 337.
  4. ЮСОВИЦА — чыли цырылица пољска.
  5. Сіес-Кжішковскій Ст. ГРАЖДАНСЬКИЙ ШРИФТ ДЛЯ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ — Епізод з історії освіти в Королівстві Польському Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine. (рос.)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.