Поль Анрі Гольбах

Поль Анрі́ Гольба́х (нім. Paul Heinrich Dietrich Baron von Holbach; 8 грудня 1723 — 21 січня 1789) — французький філософ німецького походження, письменник, просвітитель, енциклопедист, іноземний поважний член Петербурзької Академії Наук.

Поль Анрі Гольбах
фр. Paul-Henri Thiry, baron d’Holbach фр. Paul Henri Thiry d'Holbach
Ім'я при народженні	нім. Paul Heinrich Dietrich[1]
Народився	8 грудня 1723(1723-12-08)[2][3][…] Едесгайм, Південний Вайнштрассе, Рейнланд-Пфальц[1]
Помер	21 січня 1789(1789-01-21)[3][4][…] (65 років), 21 червня 1789(1789-06-21)[1] (65 років) або 1789[5] Париж, Королівство Франція[1]
Поховання	Saint-Roch
Країна	Франція[1]  Курпфальц[1]
Діяльність	філософ, письменник, господиня літературного салону, хімік, енциклопедист, адвокат, перекладач
Галузь	філософія[1]
Alma mater	Лейденський університет
Знання мов	французька[2][1], німецька[1] і англійська[1]
Членство	Прусська академія наук і Російська академія наук
Напрямок	атеїзм
Титул	барон[1]
Конфесія	атеїзм
У шлюбі з	Basile-Geneviève d'Ained і Charlotte-Suzanne d'Ained
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Автор книги «Система природи» — найбільш систематично виклав принципи матеріалізму XVIII ст. Повністю відходячи від теологічних концепцій буття, він використовує принцип «редукції» — усі явища розглядає як виявлення природних сил.

Природа, за Гольбахом, є сукупністю різних видів матерії. Виступаючи проти картезіанства, яке вводило рух у матерію за допомогою поняття «Бог», він висуває тезу, що рух і є існуванням матерії. На відміну від схожого погляду Спінози, Гольбах доводив, що рух не може бути «модусом» матерії, а навпаки, саме рух, взаємодія є джерелом усіх властивостей, враховуючи і ті, які Декарт і Спіноза вважали первинними (просторовість, вага).

Обґрунтовуючи ідею універсальності руху, Гольбах часто посилається на Толанда. Він вирізняє два головні різновиди руху. З одного боку, рух, який переміщує тіла у просторі (механічний рух), і з другого — внутрішній рух, який називають енергією, що має своїм джерелом взаємодію не даних чуттям частинок (молекул), з яких складаються тіла.

З поняттям «універсальності руху» пов'язане вчення Гольбаха про абсолютний детермінізм. Критикуючи Юма, Гольбах доводить, що необхідними можуть бути лише причини та наслідки, а не віра в їх існування. Поняття «необхідність» ми створюємо як узагальнення причин та наслідків, які дають нам можливість розглядати будь-який процес, будь-які зміни, які ми відчуваємо. Вирізнення окремих явищ є закономірним, як і рух, що виникає, підкоряється константним законам. Саме як дію різних законів ми відчуваємо різні явища. Протікання руху, змін у одних і тих самих основах буття зумовлює існування універсальних законів природи, які виявляють себе нам через відхилення, спричинені конкретною необхідністю. Тому для Гольбаха не існує випадковості як властивості природи: випадковість — це прояв нашого незнання.

Світ у цілому Гольбах розглядає як систему причин та наслідків, у якій те, що в одному випадку є причиною, у іншому — є наслідком. Саме через цю систему причин і наслідків слід розглядати людину. Кожна людина як певний механізм може бути розглянена у вигляді системи із внутрішніми процесами, на яку діють зовнішні механічні та енергетичні сили. Людина, суспільство утворюють свої енергетичні сили, які діють на космос і можуть вносити зміни у всесвіти взагалі, а не тільки у своєму бутті. Тому для Гольбаха дуже важливо знайти такий спосіб існування людини, суспільства, який узгоджується зі світом у цілому.