Поліміксини

Поліміксини (циклічні поліпептиди) — група антибіотиків, побудованих із циклічного пептиду і довгого гідрофобного хвоста. Вони руйнують структуру бактеріальної клітинної мембрани діючи на її фосфоліпіди. Синтезуються нерибосомальними білоксинтезуючими системами Грам-позитивних бактерій, наприклад Paenibacillus polymyxa[1], і є вибірково токсичними для Грам-негативних бактерій, завдяки особливості їх мембран (діють на ліпополіцукри, що містяться в мембрані).

Колістин
Поліміксин B (при R=H — це поліміксин B1, при R=CH3 — поліміксин B2)

Поліміксини В та Е (також відомий як Колістин) використовують для лікування Грам-негативних інфекцій. У зв'язку із зростанням проблеми резистентності мікроорганізмів, у 2005-2010 рр. цікавість до цієї групи препаратів зросла.[2]

Перелік
  • Поліміксин М
  • Поліміксин В
  • Поліміксин Е (Колістин)

Механізм дії

Після зв'язування з ліпополісахаридами (ЛПС) на зовнішній мембрані Грам-негативних бактерій, поліміксини розривають зовнішню і внутрішню мембрани. Гідрофобний хвіст підсилює ефект, діючи як детергент.

Якщо забрати гідрофобний хвіст поліміксину В і залишити лише нонапептид, що все ще може зв'язувати ЛПС, проте більше не здатен зруйнувати бактеріальну клітину. Але навіть так, нонапептид значно збільшує проникність бактеріальної клітинної стінки і мембрани до інших антибіотиків, а отже, викликає якийсь ступінь дезорганізації.

Грам-негативні бактерії можуть розвинути резистентність до поліміксинів, модифікуючи ЛПС, чим зменшують здатність цих антибіотиків з ним зв'язуюватись.[3]

Фармакокінетика

При введенні всередину антибіотиків цієї групи, не всмоктуються і створюють високу концентрацію в кишківнику. Найвища концентрація при парентеральному введенні досягається через 1-2 год. У плазмі на 50% зв'язуються з білками. Погано проникають через тканинні бар'єри. Повільно (60% протягом 3-4 днів) виводяться нирками і з жовчю. У високих концентраціях виявляються в сечі. При повторних ін'єкціях кумулюють.

Спектр дії

Активні щодо грамнегативних бактерій, таких як E.coli, сальмонели, шигели, клебсієли, ентеробактерії, Pseudomonas aeruginosa. Помірно чутливі фузобактерії та бактероїди (крім B.fragilis).

Природною стійкістю володіють протей, серратії і вся Грам-позитивна флора.

Показання до застосування

Гострі інфекції, викликані чутливими мікроорганізмами. Всередину — при інфекційно-запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Ін'єкційно — при сепсисі, бактеріємії, менінгіті, пневмоніях. Зовнішньо (або в порожнини) — захворювання сечових шляхів (цистит, уретрит), ЛОР — органів (отит, синусит, гайморит), шкіри (у тому числі інфіковані опіки, абсцес, флегмона, пролежні), кісток (остеомієліт), очей (кон'юнктивіт, кератит).

Побічна дія

Побічна дія може провокувати ураження нирок (з'являється білок у сечі, в основному за рахунок альбумінів; зростає рівень азоту (сечовина, креатинін) в крові; спостерігається некроз епітелію канальців; порушується електролітний обмін) і нервової системи (запаморочення, атаксія, порушення свідомості, зору, сонливість, периферичні парестезії, у схильних пацієнтів — неможливість виконати рухи, параліч дихання і його зупинка; при інтратекальному введенні — менінгеальні симптоми), суперінфекція, кандидоз, алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив'янка, еозинофілія); при прийомі всередину — нудота, біль в епігастральній ділянці, зниження апетиту; при дом'язевому введенні — біль у місці ін'єкції, при довенному — тромбофлебіт.

Протипокази

Алегрія до препарату і його складових, порушення функції нирок, міастенія, вагітність та лактація. При зовнішньому застосувані антибіотики цієї групи протипоказані при розриві барабанної перетинки, великих за площею ураженнях шкіри.

Див. також

Примітки
  1. MeSH Polymyxins
  2. Falagas ME, Grammatikos AP, Michalopoulos A. Potential of old-generation antibiotics to address current need for new antibiotics. Expert Rev Anti Infect Ther. 2008; 6(5):593-600 PMID 18847400
  3. Tran AX, Lester ME, Stead CM та ін. (August 2005). Resistance to the antimicrobial peptide polymyxin requires myristoylation of Escherichia coli and Salmonella typhimurium lipid A. J. Biol. Chem. 280 (31): 28186–28194. PMID 15951433. doi:10.1074/jbc.M505020200.

Джерела
  • Чекман І. С., Горчакова Н. О., Казак І. Д., та інші. Фармакологія. — Вінниця : Нова Книга, 2011. — С. 784. — 2000 прим.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.