Попов Олександр Анатолійович

Олекса́ндр Анато́лійович Попо́в (14 липня 1977(19770714), с. Кобзарці, Снігурівський район, Миколаївська область, Українська РСР 27 червня 2017, с. Миколаївка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — старшина Збройних сил України, учасник миротворчої місії в Іраку, учасник російсько-української війни.

Попов Олександр Анатолійович
 Старшина
Загальна інформація
Народження 14 липня 1977(1977-07-14)
Кобзарці, Миколаївська область, УРСР
Смерть 27 червня 2017(2017-06-27) (39 років)
Миколаївка, Донецька область, Україна
(мінно-вибухова травма)
Поховання Миколаївський міський цвинтар
Військова служба
Роки служби 2002—2017
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 28 ОМБр
Війни / битви
Командування
головний сержант 1-ї роти
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

Біографія

Народився 1977 року в селі Кобзарці на Миколаївщині.

На військовій службі — з 2002 року, з 2004 служив за контрактом у 28-ій окремій механізованій бригаді, в/ч А0666, смт Чорноморське, Одеська область. У 2004—2005 роках проходив службу в Іраку у складі 81-ї тактичної групи української миротворчої місії.

Старшина, головний сержант 1-ї механізованої роти 28 ОМБр.

З початком російської збройної агресії проти України з 2014 року виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, пройшов бої у прикордонній зоні, Маринівка, Степанівка, Савур-могила. Був поранений, після лікування в госпіталі ніс службу за місцем постійної дислокації, у той час співпрацював з волонтерами, допомагав родинам загиблих бойових товаришів. По тому повернувся в зону АТО. Співпрацював з одеським інтернет-виданням «Думська», — якийсь час у 2014 році був позаштатним воєнкором[1]. Також співпрацював з ГО «Україна — це ми» і «Рада громадської безпеки» (м. Одеса), волонтери передавали через Олександра автомобілі в АТО[2].

Загалом пройшов три ротації у зоні бойових дій на Сході України.

Загинув у ніч з 27 на 28 червня 2017 року внаслідок вибуху переробленої гранати до СПГ-9 на взводному опорному пункті поблизу села Миколаївка Волноваського району, ще четверо військовослужбовців дістали поранення[3][4][5].

Похований 30 червня на Алеї Слави Миколаївського центрального міського кладовища у Мішково-Погорілове[6][7][8].

Залишилась дружина та троє дітей.

Нагороди та відзнаки

  • Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[9].
  • Медаль «15 років Збройним Силам України».
  • Нагрудний знак «Ветеран війни».
  • Медаль «За службу в Іраку» багатонаціональної дивізії «Центр-Південь» (Польща).
  • Нагрудний знак 81-ї тактичної групи «Ірак—Васіт—2005».

Примітки

  1. Земля тобі пухом, воїне! (колонка головного редактора)(рос.) // «Думська», 28 червня 2017
  2. На фронті загинув боєць 28-ї ОМБР(рос.) // «УСІ», 28 червня 2017
  3. На фронті загинув військовослужбовець одеської мехбригади, четверо поранені(рос.) // «Думська», 28 червня 2017
  4. «Небойові втрати». Через впертість і закритість Міноборони девальвується героїзм АТОвців // «Новинарня», 30 червня 2017
  5. Бойові втрати червня: імена й портрети загиблих героїв // «Новинарня», 6 липня 2017
  6. У п'ятницю відбудеться прощання із загиблим бійцем 28-ї механізованої бригади Олександром Поповим // Миколаївська ОДА, 29 червня 2017
  7. На Миколаївщині попрощались із загиблим бійцем АТО Олександром Поповим, родом зі Снігурівщини (фото) // «Снігурівка.інфо», 30 червня 2017
  8. Два роки в Іраку і три ротації в АТО: Миколаїв попрощався із головним сержантом Поповим // «5 канал», 30 червня 2017
  9. Указ Президента України від 27 червня 2018 року № 189/2018 «Про відзначення державними нагородами»

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.