Поросюк Олександр Васильович
Олекса́ндр Васи́льович Поросю́к (29 вересня 1977 — 27 квітня 2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Поросюк Олександр Васильович | |
---|---|
Старший солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
29 вересня 1977 Кременчук, Полтавська область |
Смерть |
27 квітня 2015 (37 років) Волноваха, Донецька область (помер від поранень) |
Поховання | Кременчук |
Військова служба | |
Роки служби | 2015 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 72 ОМБр |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Народився 1977 року в місті Кременчук на Полтавщині. Закінчив 8 класів міської середньої школи № 5, здобув фах кухаря в профтехучилищі № 29 м. Кременчук. Проходив строкову військову службу в Збройних силах України, працював кухарем у військовій частині Кременчука. Закінчив заочно факультет психології у київському інституті. Працював у Кременчуці психологом в Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді — по мікрорайону Молодіжне, однак потрапив під скорочення.
Батько-одинак, після смерті дружини сам виховував доньку, доглядав за паралізованою бабусею.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України у січні 2015 призваний Кременчуцьким об'єднаним військовим комісаріатом за частковою мобілізацією як доброволець. Півтора місяця проходив навчання на Львівщині.
Старший солдат, кухар взводу матеріального забезпечення танкового батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. З 15 березня 2015 брав участь в антитерористичній операції на сході України.
27 квітня 2015-го помер від множинних осколкових поранень, яких зазнав у районі міста Волноваха під час обстрілу[1][2].
Похований 30 квітня на Свіштовському кладовищі Кременчука, в Секторі загиблих Героїв АТО[3].
Без Олександра лишилися мати, брат та донька Аліна 2001 р.н.
Нагороди та відзнаки
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно)[4].
- Рішенням Полтавської обласної ради нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно)[5].
- Внесений посмертно у «Книгу пошани Полтавщини» Полтавської обласної ради[6].
Вшанування пам'яті
- 1 вересня 2015 у м. Кременчук на фасаді будівлі Кременчуцької гімназії № 5 імені Т. Г. Шевченка відкрито меморіальну дошку випускникам Олександру Поросюку, Вадиму Пугачову та Станіславу Душі[7].
- Рішенням XX-ї сесії 7-го скликання Кременчуцької міської ради від 4 квітня 2017 року на честь загиблого кременчужанина названо вулицю в новому мікрорайоні Озерний — вулиця Олександра Поросюка[8].
Примітки
- Під Волновахою загинув кременчужанин-боєць АТО Олександр Поросюк // «Репортер», 28 квітня 2015
- Під Волновахою загинув кременчужанин Олександр Поросюк(рос.) // «Телеграф», 28 квітня 2015
- Кременчужани прощалися з Героєм Олександром Поросюком // «Телеграф», 30 квітня 2015
- 25 кременчужан посмертно нагородили відзнакою «За участь в антитерористичній операції» // «Телеграф», 7 грудня 2017
- 19-тьом кременчуцьким бійцям присвоїли посмертні нагороди облради(рос.) // «Телеграф», 2 жовтня 2015
- Імена кременчуцьких Героїв внесли до Книги Пошани Полтавщини // «Телеграф», 16 березня 2016
- Героям Олександру Поросюку, Вадиму Пугачову та Станіславу Душі відкрили меморіальну дошку у гімназії № 5 // «Програма плюс», 1 вересня 2015
- На наступній сесії міської ради будуть затверджені назви проектних вулиць мікрорайону Озерного // Кременчуцька міська рада
Джерела
- Поросюк Олександр Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Поросюк Олександр Васильович // Український меморіал.
- Поросюк Олександр Васильович // Сторінка пам'яті на сайті Полтавської облради.
- Кременчук простився із загиблим під Волновахою Олександром Поросюком(рос.) // «Кременчуцька газета», 30 квітня 2015.