Пугачов Вадим Володимирович

Народився в Томську, звідки згодом його сім'я перебралася до Кременчука. Освіту здобував у гімназії № 5, далі в СПТУ-22, де навчався за фахом кухаря. Під час служби в армії дислокувався у різних військових частинах Сімферополя, Кременчука та Кривого Рогу. Після закінчення військової служби більше 18 років пропрацював диспетчером газової служби, а згодом — підрядником у будівельній компанії, заочно навчався на психолога.[1]

У серпні 2014 року призваний до Збройних сил України та направлений у 92-у окрему механізовану бригаду.

Загинув 16 травня 2015 року близько 15:15 поблизу міста Щастя від шістьох кульових поранень, отриманих під час бойового зіткнення з російською диверсійно-розвідувальною групою на опорному пункті «Фасад» біля мосту. Внаслідок бою були затримані російські військовослужбовці Євген Єрофєєв та Олександр Александров, які належали до 3-ї бригади спеціального призначення збройних сил Російської Федерації[2].

По смерті залишилися дружина та син Кирило.

Похований 19 травня на Свіштовському кладовищі в Кременчуці[1].

• Орден «За мужність» III ст. (посмертно) (28 травня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3]

• На честь Вадима Пугачова названо вулицю в Кременчуці.
• 1 вересня 2015-го у гімназії № 5 відкрито меморіальну дошку випускникам Олександру Поросюку, Вадиму Пугачову та Станіславу Душі.

• Втрати 92-ї окремої механізованої бригади
• Список загиблих у боях за Щастя
• Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (травень — червень 2015)

• Пугачов Вадим Володимирович на сайті memorybook.org.ua(укр.)
• Кременчужани назавжди прощалися з Героєм Вадимом Пугачовим(укр.)
• 92-га бригада: 11 місяців оборони на YouTube