Посікіра Микола Михайлович

	Микола Михайлович Посікіра
Народився	22 березня 1946
Помер	12 грудня 2019 (73 роки); Львів
Національність	українець
Громадянство	СРСР → Україна
Жанр	монументальна скульптура
Навчання	Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Напрямок	постаті, історія та культура України
Вплив	Дмитра Крвавича
Працював у містах	Львів, Івано-Франківськ, Кіцмань, Золочів
Премії	Лауреат обласної премії імені О. Гаврилюка

Микола Михайлович Посікіра (22 березня 1946 — 12 грудня 2019, Львів) — український скульптор, автор понад 100 пам'ятників та низки меморіальних таблиць.

Біографія

Учень Дмитра Крвавича. Лауреат обласної премії імені О. Гаврилюка[1].

У 1970—1980 роках Дмитро Крвавич, Микола Посікіра та Анатолій Галян спромоглися у місті Львові, за підтримки місцевої влади, встановити художньо-меморіальні таблиці Руській трійці, Борису Грінченку, студентові Адаму Коцкові, Богдану Хмельницькому, Івану Франкові, Коліївщині, символи Шашкевичіани, першодрукарства.

Творча майстерня Миколи Посікири містилася в одноповерховому будинку на вул. Пісковій, 15а, у Львові[2].

12 грудня 2019 року, вночі, на 74-му році життя, Посікіра Микола Михайлович відійшов у вічність[3].

Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 79).

Творчість

Монументальні твори

Пам'ятники загиблим землякам у селах Михайлевичі Самбірського району (1977, архітектор О. Смуріков)[4], Отиневичі (1977, архітектор Богдан Черкес)[5].
Погруддя Олексі Бобикевичу в Малих Дідушичах (1991)[6].
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Моршині (1991, співавтори скульптор Любомир Яремчук, архітектор Василь Каменщик)[7].
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Задвір'ї (1991, співавтори скульптори Любомир Яремчук, Любомир Юрчук, архітектор Михайло Федик)[8].
Пам'ятник Петру Сагайдачному в с. Кульчиці (1992, співавтори скульптор Любомир Яремчук, архітектор Михайло Федик)[9].
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Оброшині (1993, співавтори скульптори Любомир Яремчук, Володимир Римар, архітектор Михайло Федик)[10].
Пам'ятник Тарасові Шевченку в П'ятничанах (1995, співавтори скульптор Любомир Яремчук, архітектор Михайло Федик)[11].
Скульптура Скорботної Матері Божої у с. Мшанець (Львівська обл.) на честь борців за волю України. 1996 р.
Скульптура Скорботної Матері Божої під Хрестом у с. Мшанець Самбірського району (1996).
Пам'ятник на могилі Мирослава Іванюти на Личаківському цвинтарі, поле № 49 (2002, бронза, граніт, архітектор Михайло Федик)[12].
Пам'ятник Михайлові Грушевському у Львові (у співавторстві з Дмитром Крвавичем та Любомиром Яремчуком).
Пам'ятник Степанові Бандері у Львові (архітектор Михайло Федик).
Пам'ятники Маркіяну Шашкевичу у Львові та Золочеві.
Пам'ятник Іванові Франку в Івано-Франківську. Відкритий 26 серпня 1995 року, співавтори скульптор Любомир Яремчук та архітектор Василь Каменщик[13].
Пам'ятник Матері-Україні на площі Ринок у Самборі (2010, скульптор Михайло Федик)[14].
Пам'ятник Степану Бандері в Івано-Франківську.
Пам'ятник Вячеславу Чорноволу в Золочеві.
Пам'ятник Івасюку в Кіцмані.
Декоративні скульптурні композиції при вході до будинку культури в Тюмені (не пізніше 1980, метал)[15].
Меморіал жертвам політичних репресій московського комуністичного режиму в Україні. Відкритий 10 жовтня 2010 року.
Погруддя художника Михайла Бойчука, встановлене у березні 2014 року на фасаді львівського палацу мистецтв у межах відкриття щорічної виставки-конкурсу «Весняний сезон» та освячене 7 квітня 2014 року[16].
Фігура Богородиці при вулиці Івасюка в селі Конопниця, Львівського району Львівської області[17].

Станкові роботи

Партизанська мати (1973, тонований гіпс, 51×30×37)[18].
Портрет Ежена Потьє (1977, тонований гіпс, 48×45×47[19], за іншими даними 1978, 51×30×37[20]).
Дума про землю (Ходок з України) (1980, тонований гіпс, 50×100×54)[1].
Щаслива молодість (1982, тонований гіпс, 100×60×70)[21].
День Перемоги (1985, тонований склобетон, 71×39×38)[22].
Захар Беркут (1986, тонований гіпс, 52×47×47)[23].

Меморіальні таблиці

Миколі Івасюку на вулиці Фредра, 7 у Львові (1995, архітектор Василь Каменщик)[24].
Першотравневій демонстрації 1890 року у Львові, таблиця на ратуші (1970[25], за іншими даними 1977[26]).
Страченим гайдамакам у Городку Львівської області, будинок готелю (1970, чавун)[27] Співавтор В. Санич[28].
Іванові Франку на вулиці Соломії Крушельницької, 25 у Львові (1978, архітектор Богдан Черкес)[29].
«Руській трійці» на вулиці Стефаника, 2 у Львові 1987, співавтор архітектор Михайло Федик[30].

Погруддя Леся Курбаса в Самборі (1991, бронза, мармурова крихта)
Меморіальна таблиця Миколі Івасюку у Львові
Меморіальна таблиця Першотравневій демонстрації 1890 року у Львові

Примітки

Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 15.
Ухвала ЛМР № 388 від 27 червня 1996 року «Про надання пільг по платежах в бюджет». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 27 червня 1996. Процитовано 22 грудня 2019.
Пішов з життя знаний львівський митець, автор меморіальної таблиці на Ратуші. dilo.net.ua. Діло. 12 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 337.
Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 327.
Бобикевичева О. Спогади з моїх років // «В своїй хаті своя правда…» Сторінки історії Стрия. — Київ—Стрий : МП «Опришки», Всеукраїнська музична спілка, 1992. — С. 68. — ISBN 6-7850-0021-3.
Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 161.
Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 45.
Сас П. М. Петро Конашевич-Сагайдачний: молоді роки. — К., 2006. — С. 161. — ISBN 966-02-4172-0.
Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 120.
Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 162.
Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 282. — ISBN 966-8955-00-5.
Шпільчак В. Станиславів—Івано-Франківськ: Місто давнє і сучасне / В. Шпільчак, З. Соколовський, М. Головатий. — Львів : Світ, 2011. — С. 239—241. — (Історичні місця України) — ISBN 978-966-603-636-3.
Іванчук Р. На Самбірщині відкрили два пам'ятники в один день // Високий замок. — № 161 (4293). — 2010. — 31 серпня. — С. 1, 3.
Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 99.
Ірина Пакош (8 квітня 2014). У Львові на фасаді Палацу мистецтв встановили погруддя митців. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 22 грудня 2019.
Офіційний сайт села Конопниця. konopnycja.info. Процитовано 12 листопада 2021.
Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 29. (рос.)
Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 53.
Выставка произведений художников западных… — С. 29.
Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 15.
Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 9.
Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 109. — ISBN 966-95279-6-1.
Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 317.
Перша маївка // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 122.
Перейма Л. Пам'ятка Коліївщини // Галицька брама. — 1999. — № 8 (56). — C. 9.
Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 324.
Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 261.
Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 94. — ISBN 978-617-629-076-6.

Джерела

Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів : Нар. музей Тараса Шевченка, 2013. — 180 с. — ISBN 978-617-7142-00-2.
Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / Роман Наконечний. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)

Посилання

Нова неділя (мистецький часопис Львівщини), грудень 2013.
Соломія Головіна (6 грудня 2012). Якщо точно скопіювати портрет людини, вийде не скульптура, а муляж, — Микола Посікіра. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». Процитовано 22 грудня 2019.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Виставка_1980_15-1] Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 15.

[2] Ухвала ЛМР № 388 від 27 червня 1996 року «Про надання пільг по платежах в бюджет». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 27 червня 1996. Процитовано 22 грудня 2019.

[3] Пішов з життя знаний львівський митець, автор меморіальної таблиці на Ратуші. dilo.net.ua. Діло. 12 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.

[FOOTNOTEПамятники_истории_и_культуры_Украинской_ССР1987337-4] Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 337.

[FOOTNOTEПамятники_истории_и_культуры_Украинской_ССР1987327-5] Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 327.

[6] Бобикевичева О. Спогади з моїх років // «В своїй хаті своя правда…» Сторінки історії Стрия. — Київ—Стрий : МП «Опришки», Всеукраїнська музична спілка, 1992. — С. 68. — ISBN 6-7850-0021-3.

[FOOTNOTEНаконечний_Р._Світ_його_привітав2013161-7] Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 161.

[FOOTNOTEНаконечний_Р._Світ_його_привітав201345-8] Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 45.

[9] Сас П. М. Петро Конашевич-Сагайдачний: молоді роки. — К., 2006. — С. 161. — ISBN 966-02-4172-0.

[FOOTNOTEНаконечний_Р._Світ_його_привітав2013120-10] Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 120.

[FOOTNOTEНаконечний_Р._Світ_його_привітав2013162-11] Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 162.

[12] Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 282. — ISBN 966-8955-00-5.

[13] Шпільчак В. Станиславів—Івано-Франківськ: Місто давнє і сучасне / В. Шпільчак, З. Соколовський, М. Головатий. — Львів : Світ, 2011. — С. 239—241. — (Історичні місця України) — ISBN 978-966-603-636-3.

[14] Іванчук Р. На Самбірщині відкрили два пам'ятники в один день // Високий замок. — № 161 (4293). — 2010. — 31 серпня. — С. 1, 3.

[15] Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 99.

[16] Ірина Пакош (8 квітня 2014). У Львові на фасаді Палацу мистецтв встановили погруддя митців. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 22 грудня 2019.

[17] Офіційний сайт села Конопниця. konopnycja.info. Процитовано 12 листопада 2021.

[18] Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 29. (рос.)

[19] Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 53.

[20] Выставка произведений художников западных… — С. 29.

[21] Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 15.

[22] Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 9.

[23] Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.

[24] Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 109. — ISBN 966-95279-6-1.

[FOOTNOTEПамятники_истории_и_культуры_Украинской_ССР1987317-25] Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 317.

[Дзвін_1980_5_122-26] Перша маївка // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 122.

[27] Перейма Л. Пам'ятка Коліївщини // Галицька брама. — 1999. — № 8 (56). — C. 9.

[FOOTNOTEПамятники_истории_и_культуры_Украинской_ССР1987324-28] Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 324.

[29] Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 261.

[30] Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 94. — ISBN 978-617-629-076-6.