Яремчук Любомир Антонович

Народився 15 серпня 1954 року в Судовій Вишні. Закінчив відділ художньої кераміки Львівського училища прикладного мистецтва імені Івана Труша (1973), Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва (1978). Лауреат Обласної премії імені О. Гаврилюка.[1] Член Національної спілки художників України (1984). Деякий час завідував секцією скульптури Львівської організації Спілки художників.[2] Член утвореного 1989 року Клубу українських митців.[3] Заслужений художник України (1999). Працює в галузі станкової та монументальної скульптури.

• «9 січня 1905 року» (1979, тонований гіпс, 65×88×59).[4]
• «Промова в жовтневу ніч» (1980, штучний граніт, 90×220×87).[4]
• «Мікеланджело» (1980).
• «Вогнеборці» (1982, тонований гіпс, 109×67×20).[5]
• «Голос барикад» (1982, тонований гіпс, 73×93×39).[6]
• «Жайворонки» (1982, тонований гіпс, 90×71×50, власність автора).[7]
• «Атака» (1983, тонований гіпс, 90×60×14).[8]
• «Лихоліття» (1985, тонований пластик, 104×60×100).[9]
• «Іван Вишенський» (1986, тонований пластик, 196×63×60, власність автора).[10]
• «Беззаконня» (не пізніше 1989).[3]
• Пам'ятник Ярославу Осмомислу у Володимирі-Волинському (1989, у співавторстві).
• Пам'ятник на могилі Станіслава Людкевича на Личаківському цвинтарі (1989, співавтори Ярослав Скакун, Микола Посікіра).[11]
• Пам'ятник на могилі Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі (1990, співавтор Микола Посікіра).[12]
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в Моршині (1991, співавтори скульптор Микола Посікіра, архітектор Василь Каменщик).[13]
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в Задвір'ї (1991, співавтори скульптори Микола Посікіра, Любомир Юрчук, архітектор Михайло Федик).[14]
• Пам'ятник Петру Сагайдачному в с. Кульчиці (1992, співавтори скульптор Микола Посікіра, архітектор Михайло Федик).[15]
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в Бережанах (1992, у співавторстві).
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в Оброшині (1993, співавтори скульптори Микола Посікіра, Володимир Римар, архітектор Михайло Федик).[16]
• Пам'ятник Степану Бандері в Старому Угринові (1992, у співавторстві).
• Пам'ятник на могилі Ярослава Годиша на Личаківському цвинтарі (1994, співавтори скульптор Микола Посікіра, архітектор Василь Каменщик).[17]
• пам'ятник Михайлові Грушевському у Львові (1994, у співавторстві).
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в Мостиськах (1994, у співавторстві).
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в П'ятничанах (1995, співавтори скульптор Микола Посікіра, архітектор Михайло Федик).[18]
• Пам'ятник Іванові Франку в Івано-Франківську. Відкритий 26 серпня 1995 року. Співавтори скульптор Микола Посікіра та архітектор Василь Каменщик.[19]
• Пам'ятник Іванові Франку у Відні. Відкритий 28 травня 1999 року. Архітектори Василь Каменщик та Володимир Турецький.[20]
• Пам'ятник Степану Бандері у Дрогобичі (2001, бронза).[21]
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в Коростові (2001, архітектор Василь Каменщик).[22]
• Пам'ятник на могилі патріарха УАПЦ Димитрія (Яреми) поруч із церквою Петра і Павла у Львові (2004, архітектор Василь Каменщик).
• «… Як тая мати молодая» (2007, мармур, 30×27×10).[23]
• «Зранене серце» (2009, мармур, 26×26×12).[24]
• «Лісове озеро» (2010, дерево, мармур, 35).[25]
• «Весняна феєрія» (2010, камінь, 85×30).[26]

Меморіальні таблиці

• Меморіальна таблиця Іванові Франку на колишній гімназії у Дрогобичі (1976, архітектор Євген Хомик).[27]
• Меморіальна таблиця Іванові Франку на фасаді Народного дому в Судовій Вишні (1990).[28]
• Меморіальна таблиця Іванові Франку у Львові. 1990 рік.[29]
• Меморіальна таблиця Лесі Українці у Відні, відкрита 25 лютого 1999 року.[20]
• Меморіальна дошка Константині Малицькій у Львові, відкрита 29 вересня 2009 року, співавтор — архітектор Василь Каменщик.[30]

• Виставка творів молодих художників Львова. Каталог виставки. — Львів, 1982.
• Львівська скульптура. Альбом. — Львів, 2006.
• Яремчук Любомир Антонович // Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. — 2-ге вид. — К. : Українська енциклопедія, 1997. — С. 679. — ISBN 588500-042-5.