Правобережна Сокілка

Село Правобережна Сокілка знаходиться на правом березі річки Ворскли, за 17 км від районного центру Кобеляки та за 85 км від обласного центру Полтава. Вище за течією річки, на відстані 5-ти кілометрів розташоване село Перегонівка, нижче за течією, на відстані 4-х кілометрів розташоване село Лучки — центр Лучківської сільської ради, на протилежному, лівому березі річки — села Панське та Лівобережна Сокілка.

Поселення Соколя Гора згадується ще 1646 (коли його разом із низкою інших захопив князь Ярема Вишневецький). 1672 сотник Соколевої Гори присягав разом із Полтавським полком і далі Сокільська сотня вже постійно у складі цього полку (до того вона бувала у підпорядкуванні і Чигиринського полку). 12 квітня 1709 відбулася битва біля містечка Сокілка між військами Швеції та Війська Запорозького Низового із військами московських інтервентів. 1714 свої маєтності тут заповів церкві місцевий козак Микита Федорович. 1717 гетьман ствердив це надання і на їх основі став будуватися Сокологірський (Сокільський) Преображенський монастир - формально ліквідований 1786 (але лише 1797 іконостас монастиря та інше церковне начиння передали Успенському кафедральному собору Катеринослава). Після 1765 Сокілка стала однією з рот Дніпровського пікінерного полку. Восени 1769 ця рота повстала (одним з приводів було запровадження форменого зимового мундиру замість зручніших-тепліших козацьких шуб-тулупів), повстання придушили лише на початку 1770. Сокілка була одним з найлюдніший міст Кременчуцького повіту (мала 6 тис. мешканців у 1780-х), згодом увійшла до виокремленого з нього Кобеляцького повіту.

За даними на 1859 рік у казеному містечку Сокілка Кобеляцького повіту Полтавської губернії, мешкало 3399 осіб (1650 чоловічої статі та 1749 — жіночої), налічувалось 151 дворове господарство, існували 4 православні церкви та приходське училище, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари[1].

Станом на 1900 рік село було центром Сокільської волості[2].

З 1917 - у складі УНР. Під час москвосько-большевицької окупації Сокілка постраждала від терору голодом 1932-1933.

• Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський».

В селі народився:

• Лось Леонід Федорович — архітектор, лауреат Шевченківської премії,
• Наріжний Симон Петрович (нар.1898—†1983) — дослідник української еміграції, бібліограф, історик.
• Семен Журахович (1907—1997) — український письменник, сценарист

• Погода в селі Правобережна Сокілка