Предраг Остоїч

1963 року в Будві представляв Югославію на командному чемпіонаті світу студентів, вигравши золоту (в особистому заліку на 6-й шахівниці) і срібну медаль (у командному заліку)[1]. Неодноразово брав участь у фіналі чемпіонату країни, двічі поділивши 1-ші місця: у 1968 році (в Чатешке Топліце) разом з Янежем Ступицею, а 1971 року (в Порторожі) – з Міланом Вукічем[2].

Досягнув низки успіхів на міжнародних турнірах, зокрема, в таких містах, як:

• Вршац (1965, Меморіал Борислава Костіча, посів 1-ше місце),
• Бевервейк (1966, турнір B, поділив 2-ге місце разом з Хейккі Вестеріненом і Гансом Реє, позаду Теодора Гіцеску і 1967, турнір B, поділив 2-ге місце разом з Ніколою Караклаїчем, позаду Тео ван Схелтінги),
• Вейк-ан-Зеє (1968, турнір B, поділив 1-місце разом зі Збігневом додою і Антоніо Медіною Гарсією),
• Імперія (1969, посів 1-ше місце),
• Біль (1970, посів 1-ше місце),
• Сан-Хуан (1971, посів 1-ше місце)
• Глогніц (1971, меморіал Карла Шлехтера, поділив 2-ге місце разом з Андреасом Дюкштейном, позаду Властіміла Горта),
• Стокгольм (1972/73, турнір Кубок Рілтона, поділив 1-місце разом з Яном Тімманом),
• Сан-Паулу (1973, посів 1-ше місце),
• Олот (1974, поділив 2-ге місце разом з Мігелем Кінтеросом, позаду Андраша Адор'яна),
• Касабланка (1974, поділив 1-ше місце),
• Врнячка-Баня (1975, поділив 1-ше місце),
• Клівленд (1975, посів 2-ге місце),
• Саннефіорд (1975, посів 1-ше місце),
• Валь Торанс (1977, посів 1-ше місце),
• Приштина (1977, поділив 2-ге місце),
• Баньем (1978, поділив 2-ге місце),
• Льєж (1981, поділив 1-ше місце).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1976 року, досягнувши 2495 очок ділив тоді 85-91-те місце в світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно займаючи 11-те місце серед югославських шахістів.[3].

5 липня 1996 року покінчив із собою[4].

• W.Litmanowicz, J. Giżycki, "Szachy od A do Z", tom II, Warszawa 1987, str. 850
• ChessBase Megabase 2007

• Партії Предрага Остоїча в базі Chessgames
• Особова картка Предрага Остоїча на сайті 365chess.com