Мілан Вукіч

Мілан Вукіч (босн. Milan Vukić; 19 серпня 1942, Санскі-Мост)[1] — боснійський шахіст, гросмейстер від 1975 року. Був чемпіоном Боснії і Герцеговини і колишньої держави Югославії, як в часи Соціалістичної Федеративної Республіки (СФРЮ), так і в часи Федеративної Республіки (ФРЮ).

Мілан Вукіч
Оригінал імені босн. Milan Vukić
Країна  Югославія
 Сербія
 Боснія і Герцеговина
Народження 19 серпня 1942(1942-08-19) (79 років)
Санскі Мост
Титул гросмейстер (1975)
Піковий
рейтинг 		2517 (січень 2007 року)

Життєпис

В шахи почав грати лише коли став юнаком, після того як підлітком займався іншими видами спорту. Однак, коли вже призвичаївся до гри, то почав стрімко прогресувати.[2]

Досягнув звання міжнародного майстра в 1967 і гросмейстера в 1975 році, 1970 року вперше виграв Чемпіонат СФРЮ, подальші перемоги здобув у 1971 та 1974 роках.

Попри розпал бойових дій Югославської війни (1992—1995), продовжував грати в запланованих змаганнях.[3] На цей період припадає четверта перемога в чемпіонаті Югославії 1994 (цього разу у Федеративній Югославії). Пізніше, після того, як його країні довелося пережити ще більше політичних потрясінь, став переможцем першого в історії чемпіонату Боснії і Герцеговини (2005). Організатори запросили до участі в турнірі сербських і боснійських шахістів, й провели змагання в дусі дружби.[4] Вукіч сам був зареєстрований тоді як сербський гравець, але відтоді поміняв федерацію.

У 1970-х роках регулярно досягав успіху на міжнародних турнірах. Його найбільш помітні результати включали одноосібне або поділене 1-ше місце на відкритому турнірі в Білі в 1972 і 1973 роках (останній разом з Яношем Флешем),[5] 1-ше місце в Баня-Луці 1974 (попереду Властіміла Горта і Геннадія Кузьміна, серед інших відомих гравців Ян Тімман, Борислав Івков, Іштван Чом, Джеймс Тар'ян — можливо, його найбільший успіх), Баймоку і Варні (обидві 1975), Вуковарі 1976 й Земуні 1980 (поділив з Драголюбом Велимировичем).[6][7]

Відтоді він залишається досить активним турнірним гравцем і продовжує іноді записувати до свого активу перемоги, наприклад, поділ 1-го місця в готелі Опатія (Рієка) у 2002 році.[8]

У командних шахах представляв Югославію на студентському і національному рівнях.[9] Починаючи зі всесвітніх студентських командних чемпіонатів Європи 1967 і 1968, має солідний відсоток особистих перемог, хоча команда не змогла досягти успіхів. Зіграв на командних чемпіонатах Європи в 1970 і 1980 роках, вигравши індивідуальну бронзову медаль 1980 року. Входив до складу збірної Боснії і Герцеговини на командному чемпіонаті Європи 2007, але зіграв лише одну гру. Хоча і є багаторазовим національним чемпіоном, але ніколи не представляв свою країну на шахових олімпіадах.

Як гравець регулярної шахової ліги Вукіч має довгу історію гри за клуб Željezničar Sarajevo і був членом команди у фіналі Клубного кубка Європи. Також має прекрасну репутацію бліцора.[2]

Зміни рейтингу
Зміни рейтингу Ело[10]

Примітки
  1. Gaige, Jeremy (1987). Chess Personalia, A Biobibliography. McFarland. с. 452. ISBN 0-7864-2353-6.
  2. Chesslodge — Chess News and Events
  3. NY Times August 8, 1993
  4. The Week In Chess, Mark Crowther (issue 582)
  5. Biel Chess Festival Past Winners. Архів оригіналу за 1 червня 2009. Процитовано 18 травня 2016.
  6. Hooper, David and Whyld, Kenneth (1984). The Oxford Companion To Chess. Oxford University. с. 373. ISBN 0192175408.
  7. Golombek, Harry, ред. (1981). The Penguin Encyclopaedia of Chess. Penguin Books. с. 505. ISBN 978-0-14-046452-8.
  8. The Week In Chess, Mark Crowther (issue 421)
  9. Olimpbase — Team Chess Records
  10. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.