Прилуцька округа

Прилу́цька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця УСРР з центром у Прилуках, утворена 7 березня 1923 року.

Карта Прилуцької округи у складі Полтавської губернії, 1923
Карта Прилуцької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925

Історія

До Прилуцької округи увійшли 14 волостей Прилуцького повіту, 12 волостей Пирятинського повіту, 2 волостей Лохвицького повіту Полтавської губернії та 3 волостей Переяславського повіту Київської губернії, внаслідок чого на місці колишніх 31 волості та 274 сільрад створено 12 районів і 160 сільрад.

Поділялася на райони: Березоворудський (Теплівський), Варвинський (Гнідинський), Іваницький, Лихнівський, Малодівицький, Пирятинський, Прилуцький, Срібнянський, Турівський, Харковецький, Яблунівський, Яготинський. Площа округи становила 6,9 тис. км², населення — 510,1 тис. осіб (1930), із них 8,2% міських жителів. Українців було 95,7%, євреїв — 3%.[1]. У Прилуках було 28,6, а у Пирятині 12,2 тис. жителів.

З червня 1925 року у зв’язку з ліквідацією Золотоніської округи її Драбівський і Ковалівський (згодом — Бирлівський) райони передано Прилуцькій окрузі, а Лихнівський район Прилуцької округи віднесено до Київської округи.

Станом на 1925 рік Прилуцька округа складалася з 13 районів і 188 сільрад. 1928 року розформовано Харковецький район, а його територію розподілено між Пирятинським і Варвинським районами.

13 червня 1930 Прилуцьку округу розформовано, а її територію включено до складу Лубенської округи[2].

Економіка

Промисловість була слабо розвинена, переважала буряко-цукрова, борошняна, тютюнова. Із корисних копалин видобувалися глина та торф.

На 1930 рік в окрузі було дві лінії Південної залізниці довжиною 179 км.

Зернові культури займали 82% посівної площі (33,4% — жито, 19,8% — овес, 13,9% — пшениця, 8,2% — гречка, 6,4% — трави, 3,3% — буряки). Великої рогатої худоби 141,2 тис. голів, серед них 72,1 корів.

Національний склад

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[3]

населенняукраїнцієвреїросіянибілорусиполякицигани
м. Прилуки28 62163,331,43,80,20,30,1
Березоворудський район33 21598,80,20,60,10,1
Бирлівський район38 49598,70,10,70,10,1
Варвинський район36 12599,10,20,40,1
Драбівський район45 43898,50,40,80,10,1
Іваницький район24 32199,00,20,50,2
Малодівицький район34 21699,40,10,4
Пирятинський район46 82389,48,41,50,20,20,1
Прилуцький район40 14398,90,10,8
Срібнянський район42 17999,20,20,40,1
Турівський район38 65798,40,10,90,20,2
Харківецький район17 18999,20,10,6
Яблунівський район39 34998,80,10,70,10,1
Яготинський район45 29395,13,31,10,10,1
Прилуцька округа510 06495,73,00,90,10,10,1

Мовний склад

Рідна мова населення Прилуцької округи за переписом 1926 року[3]

населенняукраїнськаросійськаінша
м. Прилуки28 62162,211,226,6
Березоворудський район33 21598,90,70,4
Бирлівський район38 49598,90,80,3
Варвинський район36 12599,10,50,4
Драбівський район45 43898,70,80,5
Іваницький район24 32198,90,60,5
Малодівицький район34 21699,30,50,2
Пирятинський район46 82390,03,76,3
Прилуцький район40 14398,90,90,2
Срібнянський район42 17999,10,40,4
Турівський район38 65798,21,30,5
Харківецький район17 18999,20,50,2
Яблунівський район39 34998,61,10,4
Яготинський район45 29395,11,43,5
Прилуцька округа510 06495,71,72,7

Керівники округи

Примітки
  1. Малая Советская Энциклопедия. Том шестой. Огневки—Пряжа. — М.: .: Акционерное об-во "Советская Энциклопедия", 1930.— С. 861.
  2. УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. ЗЗРРСУУ/1930/1/14/Про реорганізацію округ УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 23 травня 2021.
  3. Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

Посилання

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.