Провіденський район

Провіденський район (рос. Провиде́нский район; ескім. Урэлӄуйым район — адміністративно-територіальне утворення[2] на сході Чукотського автономного округу Росії. В його межах існує муніципальне утворення Провіденський міський округ, утворений замість скасованого Провіденського муніципального району[3].

Провіденський район
Герб Прапор
Адм. центр Провіденія
Країна  Росія
Регіон Чукотський автономний округ
Населення
 - повне 3695 осіб (1 січня 2018)[1]
Площа
 - повна 26 800 км²
Дата заснування 1957
Вебсайт provadm.ru
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Провіденський район

Адміністративний центр — селище міського типу Провіденія.

Географія

Провіденський район знаходиться на сході Чукотського автономного округу, велика його частина розташована в південній частині Чукотського півострова. На півночі межує з Чукотським муніципальним районом, на заході-с Іультинським муніципальним районом. Зі сходу омивається водами Берингового моря Тихого океану, з півдня — водами Анадирської затоки Тихого океану. Протяжність берегової лінії в межах району становить 850 км, велика частина якої порізана скелястими мисами, глибокими затоками і фіордами[4].

Клімат

Клімат на території Провіденського району субарктичний морський зі швидким наростанням ступеня континентальності в міру віддалення від узбережжя. Середні температури взимку становлять -16ºС; влітку +9ºС. Особливістю холодного періоду є можливість випадання рідких опадів і підвищення температури до позитивних значень в грудні-лютому.

Максимальні швидкості вітру спостерігаються і досягають 40 м/с і більше, пориви вітру на більшій частині території досягали 50 м/с. Різке посилення штормової активності відбувається восени і досягає максимуму в листопаді-грудні.

Річна тривалість сонячного сяйва становить 1500—1800 годин на північному сході півострова, що складає від 30-45 % від можливої.

Через особливості географічного положення району тут часті тумани. Всього за рік у середньому на узбережжі число днів з туманом коливається від 30 до 50 днів у південно-східній частині півострова, значно зменшуючись у внутрішніх районах (до 10-15 днів). В окремі роки число днів з туманом може зростати до 100—120.

Річна кількість опадів сильно змінюється в залежності від рельєфу місцевості. На східному узбережжі Чукотського півострова випадає близько 250—350 мм, з видаленням від узбережжя кількість опадів зменшується майже вдвічі. Всього за рік відзначається 110—150 днів з опадами, причому на частку днів зі снігом доводиться 55-60 %, днів з дощем — в середньому 30-35 %, змішані опади фіксуються в 6-10 % випадків.

Гідрографія

На території району сильно розвинена озерно-річкова мережа. Суворий клімат і повсюдне поширення вічної мерзлоти зумовлюють своєрідний режим річок району — тривалий льодостав, різку сезонність живлення і нерівномірність стоку, швидкі і високі паводки, промерзання багатьох річок до дна і широкий розвиток полію. Льодостав триває 7-8 місяців на рік. Річки замерзають у вересні, розкриваються в кінці травня — початку червня. Їх розкривання супроводжуються заторами через пізніше звільнення річок від льоду в нижній течії. Завдяки рельєфу річки відрізняються крутим падінням, особливо у верхній течії, де вони мають гірський характер. Нижня течія річок має широкі долини і заплавне перебіг. Великі річки: Йоонайвеєм, Нунямоваам, Курупка, Енмелен.

Є багато озер і боліт, які зазвичай зустрічаються разом. Найчастіше озера і болота розташовані по долинах річок та узбережжі морів, а також на плоских вододілах і пологих схилах. В горах розвинена мережа моренних озер. На узбережжі розташовані численні лагунні озера, які утворилися в результаті підняття берега. Більшість озер проточні, з них беруть початок багато струмків і річок. Живлення здійснюється за рахунок талих і дощових вод. Грунтове живлення зовсім незначне. Взимку вони покриваються шаром льоду товщиною 1,5-2 м. Низинні озера часто заростають і перетворюються в трясовини.

Історія

Провіденський район утворений в 1957 році[5]. Раніше території Провиденского, сучасного Чукотський і значна частина Іультинського району входили до складу Чукотського району. У 1957 році його південна частина була виділена в Провіденський район.

Під час проведення колективізації і політики укрупнення поселень на території Провіденського району з численних стійбищ було утворено 5 великих національних сіл.

З 2004 року по 2010 рр. у Провіденський муніципальний район входило 6 муніципальних утворень, у тому числі 1 міське і 5 сільських поселень[6] . Законом від 20 листопада 2010 року вони були частково перетворені: кількість муніципальних утворень скоротилося до одного міського та трьох сільських поселень[7] .

Законом Чукотського автономного округу від 20 жовтня 2010 року, сільські поселення Нове Чаплине і Сіренікі були скасовані і включені в міське поселення Провіденія[8] .

В 2010 по 2015 рр. в Провіденський муніципальний район входило 4 муніципальних освіти, в тому числі 1 міське і 3 сільських поселення:Неможливо визначити кількість стовпцівЗаконом Чукотського автономного округу від 8 червня 2015 року, всі муніципальні освіти Провіденського муніципального району — міське поселення Провидіння і сільські поселення Янракиннот, Нунлігран, Енмелен — були були скасовані і об'єднані в Провіденський міської округ[9] .

Населення
Район
Чисельність населення
1959[10]1970[11]1979[12]1989[13]2002[14]2006[15]2009[16]
6267↗8728↘8415↗9778↘4660↘4427↘4293
2010[17]2012[18]2013[19]2014[20]2015[21]2016[22]2017[23]
↘3923↘3895↘3810↘3771↘3737↘3714↘3689
2018[24]2019[25]2020[26]
↗3695↗3704↘3550
Міський округ
Чисельність населення
2016[22]2017[23]2018[24]2019[25]2020[26]
3714↘3689↗3695↘3678↘3550
Урбанізація

У міських умовах — в смт Провіденія жителів, 2021 рік) — проживають 83,18 % населення району (міського округу).

Національний склад

Чукчі складають 36,7 % від загальної чисельності населення району; 19,1 % складають ескімоси (максимальна концентрація в Росії).

Населені пункти

До складу району (міського округу) входять 6 населених пунктів, в тому числі 1 селище міського типу і 5 сіл[2][27]

Назва Тип Населення
Провіденія смт 2141
Нове Чапліно село 378
Нунлігран село 302
Сіреніки село 402
Енмелен село 307
Янракиннот село 314

Економіка

Основним видом промислової діяльності в районі є виробництво і розподіл електричної і теплової енергії, води, а також обробне виробництво.

На території Провіденського району виявлено родовища корінного і розсипного золота, корінного срібла, олова, міді, миш'яку, ртуті, урану, проте промислове видобування не здійснюється. Лише в 1967—1968 рр. було опрацьовано невелике родовище розсипного золота[28] .

Транспорт

Дорожня мережа на території не розвинена, є автодорога з гравійним покриттям від Провидіння до аеропорту довжиною 11,5 км і до села Нове Чапліно завдовжки 18 км. Ходять рейсові автобуси за маршрутами «Провидіння — Аеропорт» і «Провидіння — Нове Чапліно»[29][30][31] . Використовуються автобуси вахтового типу на шасі Урал-4320. З іншими населеними пунктами райцентр пов'язаний зимниками, що проеладаються щорічно, і вертольотом. Пасажирське сполучення з окружним центром і всередині району цілий рік здійснюється повітряним транспортом.

Пам'ятки природи
  • Водний пам'ятник — «Ключевой», розташований на березі Сенявінської протоки. Це теpмомінеральні джерела з температурою води до 80° С, де росте унікальна термофільна реліктова флора.
  • Озеро Аччон — водний пам'ятник природи.
  • Водно-ботанічна пам'ятка природи «Чаплинський» — високотемпературні мінеральні джерела з унікальною термофільною рослинністю[32].

Майже вся територія Провіденского району входить до складу природно-етнічного парку «Берингія».

Примітки
  1. 26. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики.
  2. Закон Чукотского автономного округа от 30 июня 1998 года N 33-ОЗ «Об административно-территориальном устройстве Чукотского автономного округа»
  3. Устав Провиденского городского округа. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
  4. Водно-болотные угодья России, том 4. (сост. А. В. Андреев). — М.: Wetlands International, 2001, стр 19, ISBN 90-5882-986-3
  5. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 25 апреля 1957 года
  6. Закон Чукотского автономного округа от 29 ноября 2004 г. № 52-ОЗ «О наименованиях муниципальных образований в Чукотском автономном округе»
  7. Закон Чукотского автономного округа от 20 октября 2010 г. № 89-ОЗ «О преобразовании путём объединения поселений на территории Провиденского муниципального района и внесении изменений в Закон Чукотского автономного округа „О статусе, границах и административных центрах муниципальных образований на территории Провиденского района Чукотского автономного округа“»
  8. Закон Чукотского автономного округа от 20.10.2010 № 89-ОЗ «О преобразовании путём объединения поселений на территории Провиденского муниципального района и внесении изменений в Закон Чукотского автономного округа „О статусе, границах и административных центрах муниципальных образований на территории Провиденского района Чукотского автономного округа“»
  9. Закон Чукотского автономного округа от 08.06.2015 № 51-ОЗ «Об объединении поселений, входящих в состав Провиденского муниципального района, и организации местного самоуправления на объединённой территории»
  10. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013. (рос.)
  11. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність наявного населення міст, селищ міського типу, районів і районних центрів СРСР за даними перепису на 15 січня 1970 року за республіками, краями й областями. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013. (рос.)
  12. Всесоюзний перепис населення 1979 р.
  13. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2011.
  14. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  15. Страны Арктики и Антарктика
  16. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  17. Численность населения Чукотского автономного округа, городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Архів оригіналу за 25 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
  18. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  19. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  20. Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  21. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  22. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  23. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  24. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  25. Численность населения Чукотского автономного округа по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года
  26. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  27. Реестр административно-территориальных и территориальных образований Чукотского автономного округа (Распоряжение Правительства ЧАО от 30 декабря 2008 года N 517-рп)
  28. Н. Н. Диков. История Чукотки с древнейших времен до наших дней. — М. : Мысль, 1989. — 492 с. — 20000 прим. — ISBN 5-244-00275-9.
  29. Первый месяц на Чукотке: ostrova_bobriki
  30. Архивированная копия. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
  31. Relation History: ‪Автобус № 2: Новое Чаплино-Провидения‬ (‪2115390‬) | OpenStreetMap
  32. Музейный центр «Наследие Чукотки». Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 7 лютого 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.