Данія-Норвегія

Данія-Норвегія (дан. та норв. Danmark–Norge) — союз королівств Данії та Норвегії, до якого також входили норвезькі володіння Фарери, Ісландія та Гренландія. Унію між королівствами було укладено 1536 року після закінчення Кальмарської унії, вона діяла до 1814 року. Назагал державу називали Королівством Данії, оскільки в союзі домінувала саме Данія. Столицею монархія була данська столиця Копенгаген. 1460 року король Кристіан I приєднав землі Шлезвігу та Гольштейну. Назва Данія-Норвегія виникла з титулу монарха: Король Данії та Норвегії, Вендів та Ґотів.

Kongeriget Danmark og Norge Королівство Данії і Норвегії Особиста унія (1523-1533) Дуалістична унітарна держава (1537-1814) 1523 – 1814 ↓ Прапор Герб Розташування Данія-Норвегія Столиця Копенгаген Мови Офіційна: данська, німецька, латинська Також: норвезька, ісландська, фарерська, саамська, гренландська Релігії Лютеранство Форма правління Виборна монархія 1523-1660 (Данія) Спадкова монархія 1660-1814 (Данія) (Абсолютизм з 1660 року) Виборна монархія 1523-1537 (Норвегія (de facto)) Спадкова монархія 1537-1814 рр. (Абсолютизм з 1661 р.) Законодавчий орган Ріґсрод і Герредаг Абсолютна монархія 1660-1814 Норвезька урядова комісія 1807-1810[1] Історичний період Рано сучасна Європа  - Засновано 1523  - Ліквідовано 1814 Площа  - 1780 487 476 км2 Населення  - 1645 1 315 000 осіб  - 1801 1 859 000 л. Валюта датський ріґсдалер норвезький ріґсдалер Попередник Наступник Кальмарська унія Данія Швеція-Норвегія Норвегія у 1814 Сьогодні є частиною  Данія  Фарерські острови  Ісландія Норвегія  Швеція  Естонія  США (1600—1680)  Велика Британія  Німеччина  Гренландія Колонії  США (1754—1814)  Індія  Гана Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Данія-Норвегія