Проскура Георгій Федорович

Георгій Федорович Проскура (16 квітня 1876 — 30 жовтня 1958) — український радянський вчений, академік НАН України (1929), лауреат Державної премії СРСР (1943), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1944), доктор технічних наук, професор, видатний вчений у галузі аерогідродинаміки і гідромашинобудування. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Проскура Георгій Федорович
Народився 16 квітня 1876(1876-04-16)
Російська імперія Сміла
Помер 30 жовтня 1958(1958-10-30) (82 роки)
УРСР Харків
Поховання Міське кладовище № 2 (Харків)
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність фізик, політик
Alma mater Єлисаветградське земське реальне училище
Галузь фізика, аерогідродинаміка
Заклад Харківський технологічний інститут
Харківський авіаційний інститут
Посада депутат Верховної ради СРСР
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук
Членство НАН України
Відомий завдяки: академік НАН України
Нагороди

Біографія

Народився 28 квітня 1876 року в місті Сміла Черкаського повіту Київської губернії в родині службовця, батько працював на місцевому кустарному шкіряному підприємстві. Після закінчення Єлисаветградського реального училища в 1895 році вступив до МВТУ ім. М.Баумана. Навчався у Миколи Жуковського.

З 1901 року викладав у Харківському технологічному інституті. Вже у 1902 році для підготовки до професорської діяльності Проскура був направлений у відрядження до Цюріхського політехнікуму (Швейцарія) для вивчення типів гідравлічних машин.

Повернувшись в Харків у 1904 році, увійшов до групи професорів, які підтримали студентські виступи бурхливого 1905 року. Тільки лібералізація вищої школи дозволила йому повернутися в Харківський технологічний інститут у 1906 році, з яким він пов'язав усе своє подальше життя. З 1911 року — професор Харківського технологічного інституту[1].

З перших днів своєї роботи він бере участь у діяльності студентського науково-технічного товариства інституту, стає заступником голови товариства, залучає талановитих студентів до наукових досліджень. При товаристві Георгій Проскура організовує та очолює аеросекцію. 12 березня 1923 року за його ініціативи засновано Товариство авіації та повітроплавання України і Криму. У 1923 році члени авіаційної секції домоглися відкрити авіаційну спеціальність на механічному факультеті. Георгій Федорович Проскура за власною ініціативою починає читати необов'язковий курс з повітроплавання. Незабаром Георгій Проскура створює аерогідродинамічну лабораторію, яка в 1930 році перетворюється в Харківський авіаційний інститут.

З 1944 по 1955 рр. Георгій Федорович був директором лабораторії швидкохідних машин і механізмів АН УРСР.

У 1974 році Академія наук УРСР встановила премію його імені (Премія НАН України імені Г. Ф. Проскури).

Автор наукових праць

Автор понад 70 друкованих наукових праць:

  • Відцентрові і пропелерні помпи, 2 вид., М., 1932;
  • Гідродинаміка турбомашин, 2 вид., Київ. 1954;
  • Узагальнені кавитаційні характеристики водяних турбін, в кн.: Збірник праць лабораторії проблем швидкохідних машин і механізмів, вид. 3, Київ. 1953.

Нагороди та відзнаки

Дивись також

Примітки
  1. Амброжевич А. В., Крашаница Ю. А. (2006). Амброжевич А. В., Крашаница Ю. А. Георгий Федорович Проскура //Авиационно-космическая техника и технология. – 2006. – №. 2. – С. 10–16 (рос.). Авиационно-космическая техника и технология. Процитовано 17 грудня 2020.

Література
  • Алексапольский Д. Я., Георгий Федорович Проскура, Киев, 1956.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.