Проскурівський повіт
Проскурівський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Проскурів.
| Проскурівський повіт | ||||
 | ||||
_proskuriv.PNG.webp) | ||||
| Губернія | Подільська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Проскурів | |||
| Площа | 2 607 км² | |||
| Населення | 226 091 чоловік (на 1897 рік) осіб | |||
Повіт займав північно-західний кут губернії. На сході межував з Летичівським, на півдні Ушицьким і Кам'янецьким повітами Подільської губернії, на заході з Бессарабською губернією і з Старокостянтинівським повітом Волинської губернії на півночі. Займав площу 238 646 десятин (2 607 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 226 091 чоловік. З них 78,15% — українці, 12,07% — євреї, 2,91% — росіяни, 6,42% — поляки[1].
Не рахуючи дрібних хуторів в повіті було 187 поселень, в тому числі 1 місто і 8 містечок: Кузьмин, Сатанів, Чорний Острів, Ярмолинці, Миколаїв, Тарноруда, Фельштин і Шарівка.
Повіт поділявся на 10 волостей: Кузьминська, Малиничська, Пашківецька, Сарнівська, Третельницька, Фельштинська, Чорноострівська, Шарівська, Юринецька, Ярмолинецька.
Посилання
- Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 16 квітня 2009.
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)