Військовий форштадт

Ринок на Військовому форштадті, 1902 рік

Базар на Військовому форштадті з'явився ще у XVIII ст. Ринок займав незамощену площу на вулицях Базарній (Перекопській) та Хороводній (Суботи) та був вкрай необлаштований. У 1891 році жителі Військового форштадту подали прохання до міської Думи та начальника губернії про перенесення існуючого базару на так звану Ново-Базарну площу (місце нинішнього Херсонського державного університету). На початку ХХ ст. там збудували лавки, але базар не прижився, й торгівля здійснювалася переважно на старому місці.
Військовий ринок розташовувався по обидва боки дороги вздовж вул. Базарної, де стояли кам'яні й дерев'яні лавки та продавали м'ясо, птицю, зелень, молоко та інші товари. Ринок перестав існувати після 1945 року, у зв'язку з реалізацією нового генерального плану Херсона.

Політехнічний інститут, початок ХХ ст.

В 1912 році Міська управа Херсона прийняла рішення заснування нового центрального 6-ти комплектного училища та його будівництва в межах "скасованої фортеці між валами та тюрмою". Через рік мова йшла вже про 8-ми комплектне училище. Був укладений кошторис на 95 тис. рублів та виділено 65 тис. на перший рік будівництва. Будівлю було споруджено, ймовірно, в 1914-1915 р., але не в межах фортеці, а в районі, що мав назву Щемилівка.

Сучасний вигляд будівлі колишнього Політехнічного інституту, 2011 р.

Будівля є незвичною в архітектурному рішенні. Її стиль можна визначити як національний неоромантизм. За основу було взято образ російського терема. Неоросійський фасад, що виходив на вул. Базарну, приховував прямокутний двоповерховий навчальний корпус. В огорожі училища розташовувалися майстерні й котельня.

Перша світова війна, а згодом і революція, порушили природний хід подій. В умовах постійної зміни влади та гострої економічної кризи виникла ідея об'єднання навчальних баз провідних училищ міста в один навчальний заклад широкого профілю.

21 червня 1918 року був сформований оргкомітет зі створення Політехнічного інституту, і вже 19 липня інститут було відкрито в будівлі центрального училища. Урочисті збори з цього приводу відбулися 3 листопада 1918 року в Міській аудиторії, проте загострена політична ситуація не дозволила проводити заняття. Лише наступного року, 25 червня почалися заняття на сільськогосподарському факультеті, а 10 липня 1919 р. розпочався прийом заяв на три нових факультети: механічний, технологічний та інженерно-будівельний.

За короткий час було підготовлено підручники й наукові праці, але в тому ж 1919 р. через громадянську війну та економічну кризу інститут довелося закрити. Згодом його факультети були реорганізовані в самостійні навчальні заклади, а в головному корпусі у 1928 р. відкрито кондитерську фабрику ім. Войкова П.Л.

У теперішній час в будівлях колишнього інституту розташовано акціонерне товариство закритого типу (АТЗТ) “Херсонська кондитерська фабрика” (вул. Перекопська, 12).

Синагога на Військовому форштадті знаходилася по вулиці Базарній (нині — вул. Перекопська, 66). Відвідуваність на початку XX століття становила 250 осіб.

Згідно з актом № 20 від 8.05.1922 р. у Військовій синагозі вилучено цінностей: корона (3 фунти 76 злотників); 2 прикраси Тори (2 фунти 46 злотників); 2 прикраси Тори (78 злотників); 4 свічники (4 фунти 78 злотників). Були залишені в тимчасове користування: указка (17 злотників) і прикраса Тори (88 злотників). Всього до 23.05.1922 року в синагоги Військового форштадта було вилучено цінностей на суму 13 фунтів 82 золотники (5 кг 673 грами).

У теперішній час на місці синагоги знаходиться одноповерховий будинок, який займає комерційна фірма.

У 1853 р. підприємці брати Вадони будують на березі Дніпра механічну майстерню, а в 1855 починає свою діяльність чавуноливарний завод Вадонів, який розміщувався на північ від майстерні. Завод складався з ливарного цеху, котельної, інших виробничих та господарських споруд. З того часу вулиця, де розташовувався завод, отримала назву Ливарної. В період Кримської війни (1853-1856 рр.) завод братів Вадонов виконав військове замовлення на кування 60 лафетів до гармат Очаківської фортеці. Від колишнього заводу Вадонів збереглася кузня середини XIX ст., одноповерховий виробничий корпус та частина стіни заводу (вул. Ливарна, 18).