Процюк Сергій Анатолійович

Сергій Анатолійович Процюк (нар. 7 лютого 1963, Київ, УРСР) — радянський та український футболіст, тренер, виступав на позиції захисника. Майстер спорту СРСР.

Сергій Процюк
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Анатолійович
Процюк
Народження 7 лютого 1963(1963-02-07) (59 років)
  Київ, УРСР
Зріст 178 см
Вага 70 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
«Динамо» (К)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1981—1987 «Динамо» (К) 0(0)
1981→  «Нива» (В) ?(?)
1984→  «Динамо» (І) 24(5)
1987—1989 «Чорноморець» (О) 56(4)
1990—1991 «Динамо» (М) 9(0)
1991 «Тилігул» 36(0)
1992—1993 «Чорноморець» (О) 26(0)
1994 «Металург» (Н) 5(0)
1994—1995 «Верес» 14(0)
1995 КаІК ?(1)
1995 «Буковина» 8(0)
1996 «Спартак» (Н) 0(0)
1998—1999 «Нафтовик» (О) 1(0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
2011 «Локомотив» (Б)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Син Олександр також футболіст.

Кар'єра гравця

Перший тренер - А. Ф. Бишовець.

Кар'єра Сергія Процюка почалася в київському «Динамо». Тричі він віддавався в оренду, в вінницьку «Ниву» й ірпінське «Динамо». Після перемоги в юнацькому турнірі «Переправа» повернувся до київського «Динамо». У чемпіонаті СРСР за «Динамо» Сергій не грав, провів лише 4 матчі в Кубку Федерації.

У 1987 році, після переговорів між начальником одеського «Чорноморця» і Валерієм Лобановським, перейшов в одеський «Чорноморець», який виступав у першій лізі. Крім того, на вибір вплинуло бажання Процюка виїхати подалі від чорнобильської аварії: він переживав за здоров'я дружини й дочки[1].

У першому сезоні Процюк зіграв 21 матч і забив 1 м'яч. «Чорноморець» посів 1-ше місце і отримав право брати участь у вищій лізі. В чемпіонаті за «моряків» Сергій відіграв 35 матчів, забивши 3 м'ячі.

У 1990 році він пішов у московське «Динамо», куди його покликав Анатолій Бишовець. За «біло-блакитних» Процюк дебютував 1 березня в матчі 1/8 фіналу Кубка СРСР проти «Арарату»[2]. Всього за «Динамо» в різних турнірах він зіграв 14 матчів. У сезоні 1990 він також став бронзовим призером першості.

У травні 1991 року Сергій, бажаючи грати, пішов у «Тилигул». Разом з командою завоював право грати у вищій лізі. Але на початку 1992 року було прийнято рішення не проводити об'єднаний чемпіонат СНД і Процюк повернувся в «Чорноморець»[3]. За перші два сезони в чемпіонаті України провів 26 матчів, ставши в 1993 році бронзовим призером.

У 1994 Процюк грав за «Металург» з Новотроїцька.

Після цього Сергій з 1994 по 1999 рік виступав за клуби нижчих дивізіонів - «Верес», фінський «КаІК», «Буковину» й «Нафтовик» з Охтирки.

Кар'єра тренера

Після завершення кар'єри став тренером. Працював в СДЮСШОР київського «Динамо», також був помічником головного тренера. З липня 2008 року допомагав тренувати резервну команду «Динамо»[4].

У 2011 році очолив молдовський клуб «Локомотив».

Досягнення

Відзнаки
  • Майстер спорту СРСР (1987)

Примітки
  1. Сергій Процюк: «Одеса без футболу не може жити»
  2. Арарат (Єреван) 0 - 1 Динамо (Москва) (рос.). КЛІСФ. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 13 липня 2011.
  3. UA-Футбол. Сергій Процюк: "Прокопенко міг знайти слова для кожного"
  4. Футбольний клуб "Динамо" (Київ). Офіційний сайт : Новини

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.