Психологія здоров'я

Психологія здоров'я — це сукупність специфічних освітніх, наукових та професійних вкладів психології як наукової дисципліни зі зміцнення та підтримки здоров'я, попередження та лікування хвороб, визначення етіологічних і діагностичних корелятів здоров'я, хвороби та пов'язаних з нею дисфункцій, а також з аналізу та поліпшення системи охорони здоров'я, утворення стратегії (політики) здоров'я.

Насолода життям припускає наявність здоров’я. Здоров’я залежить від безлічі причин, в основі яких так чи інакше лежать соціально-психологічні закономірності. Основними, визначальними чинниками здоров’я є:

• спосіб життя – 50 %;

• навколишнє середовище – 20 %;

• генетичні (спадкові) фактори – 20 %;

• медичні фактори – 10 %.[4]

У закордонній психології під психологією здоров'я пропонується розуміти всю сукупність базових знань з психології, які можуть використовуватися для розуміння здоров'я і хвороби[5].

Вчені пострадянського простору до змісту психології здоров'я відносять теорію і практику попередження різних психічних і психосоматичних захворювань; заходи щодо корекції індивідуального розвитку й пристосування до умов (вимог) соціального життя; створення умов для реалізації потенційних можливостей людини, її задоволеності життям та надання психологічної допомоги при завершенні життєвого шляху. Психологія здоров'я — міждисциплінарна галузь психологічних знань про причини захворювань; чинники, що сприяють здоров'ю та умови розвитку особистості протягом усього життєвого шляху людини[2].

Об'єктом психології здоров'я є, з певною часткою ймовірності «здорова», але не «хвора» особистість[3].

Й. Н. Гурвич, дослідивши, в основному, закордонні монографічні видання, приходить до висновку про важкість виокремлення однозначної предметної області психології здоров'я, хоча «найвідповіднішим сучасному стану психології здоров'я, є визначення її як предметної області, тобто через розкриття переліку основних тем, зі складових предмет теоретичних і емпіричних досліджень»[5].

Тож, основні завдання, що входять у сферу інтересів психології здоров'я:

• визначення базисних понять психології здоров'я;
• дослідження та систематизація критеріїв психічного і соціального здоров'я;

• методи діагностики, оцінки та самооцінки психічного і соціального здоров'я;

• розробка простих і доступних для самостійного застосування тестів для визначення здоров'я та початкових стадій захворювань;

• фактори здорового способу життя (творення, збереження і зміцнення здоров'я);

• вивчення факторів, що впливають на ставлення до здоров'я;
• психологічні механізми здорової поведінки;
• формування внутрішньої картини здоров'я;
• корекція індивідуального розвитку;
• профілактика психічних і психосоматичних захворювань;
• дослідження станів передхвороби особистості та їх профілактику;
• розробка концепції здорової особистості;
• визначення шляхів і умов для самореалізації, самоздійснення, розкриття творчого та духовного потенціалу особистості;
• психологічні механізми стресостійкості;
• соціально-психологічні чинники здоров'я (сім'я, організація дозвілля і відпочинку, соціальна адаптація, спілкування та ін.);

• гендерні аспекти психічного і соціального здоров'я;
• розробка індивідуально-орієнтованих оздоровчих програм з урахуванням стану здоров'я, статевих, вікових та особистісних особливостей людини;
• дитяча і шкільна психологія здоров'я;
• психологічне забезпечення професійного здоров'я;
• психологія довголіття, ознаки психічного старіння та його профілактика;
• психологічну допомогу при завершенні життєвого шляху[7].

1. Психологічні галузі
   • експериментальна психологія
   • клінічна психологія, зокрема психосоматика
   • медична психологія
   • соціальна психологія
   • психологія розвитку
   • дитяча та вікова психологія
   • психофізіологія
   • інженерна та промислова психологія
   • психологія спорту
   • авіаційна психологія
   • дефектологія
2. Медичні науки
   • епідеміологія
   • психіатрія
   • педіатрія
   • дієтологія
   • фармакологія
3. Інші науки
   • біологія
   • соціальна робота
   • суспільне (соціальне) здоров'я
   • медична соціологія
   • медична антропологія

На думку Й. Н. Гурвича безпосередній інтерес для психології здоров'я мають різні розділи соціології: девіантна поведінка, культура, масова культура, соціальна медицина та ін.

Психологія здоров'я та психогігієна мають близькі цілі та завдання досліджень, тож частина дослідників зазначають про зв'язок цих наук, а деякі навіть не схильні розрізняти ці поняття, вважаючи їх синонімічними[7].