Підлуцький Олексій Георгійович

Підлуцький Олексій Георгійович (Олекса Підлуцький) (* 10 квітня 1956, м. Київ - 13 серпня 2020 Туреччина) — український журналіст, публіцист, педагог, письменник.

Підлуцький Олексій Георгійович
Олекса Підлуцький під час стажування на Бі-Бі-Сі у 2006 році.
Народився 10 квітня 1956(1956-04-10)
м. Київ
Помер 13 серпня 2020(2020-08-13) (64 роки)
Туреччина
·серцевий напад
Громадянство  Україна
Національність українець
Місце проживання м. Київ
Діяльність журналіст, педагог, літератор
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

Біографія

Навчання

Захистив в Інституті економіки Академії Наук України кандидатську дисертацію на тему «Вплив зростання органічної будови виробництва на економію живої та уречевленої праці» (1984).

Праця

  • 19771979 — працівник Центрального Статистичного Управління УРСР;
  • З 1980 — викладач, а в 19901995 роках доцент, заступник декана факультету по роботі з іноземними студентами в Київському політехнічному інституті (КПІ). В 1992 році був одним з засновників першої в Україні кафедри промислового маркетингу в КПІ.
  • З 1992 року спочатку паралельно з науково-викладацькою роботою, а з 1997 року виключно — професійно займається журналістсько-редакційною роботою:
  • 1992 (січень-грудень) — головний редактор газети «Фінансовий Київ»;
  • січень 1993-квітень 1996 року — заступник головного редактора, завідувач Київського редакційного бюро журналу «Ukraine Report» (м. Мюнхен, Німеччина); кореспондент Київського бюро Української служби радіостанції «Свобода»;
  • вересень 1996-серпень 1999 — редактор відділу міжнародної політики та інформації редакції газети «День»;
  • З серпня 1999 року:
     — перший заступник головного редактора газети «Україна і світ сьогодні»;
     — прес-офіцер прес-служби Папи Івана Павла ІІ під час його візиту в Україну;
     — редактор економічного відділу та заступник головного редактора газети «Правда Украины»;
     — головний редактор інформаційного видання Представництва Європейської комісії в Україні «Євробюлетень».
  • З вересня 2003 року працював доцентом кафедри періодичної преси Інституту журналістики.
  • Паралельно з роботою в Інституті журналістики з 2009 року працював також доцентом Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ».

Володів англійською, польською, російською та українською мовами.

Публікації

Олекса Підлуцький:

  • автор 68 наукових праць (в тому числі дві монографії), опублікованих в Україні;
  • 24 наукові праці, опубліковані за кордоном (в Німеччині, Франції, Хорватії, Словаччині та Росії);
  • понад 1400 публікацій в мас-медіа;
  • книга «Постаті ХХ століття» (два видання: в 2004 та 2007 році);
  • книга «25 портретів на тлі епохи» (два видання: в 2011 і 2012 році)[1]
  • Лідери : монографія / О. Г. Підлуцький. - Київ : НТУУ "КПІ", 2014. - 154 с. : іл. - (Бібліотека газети "Дзеркало тижня. Україна"). - Бібліогр.: с. 148-153. - ISBN 978-966-622-651-1 (НТУУ "КПІ"). - ISBN 978-966-97376-1-8 (ТОВ "ЗН УА").
  • Портретний нарис у друкованій пресі / О. Г. Підлуцький. - Київ : НТУУ "КПІ", 2014. - 33 с.
  • Репортаж у друкованій пресі / О. Г. Підлуцький .- Київ : НТУУ "КПІ", 2015. - 33 с.
  • книга " Лідери, що змінили світ" (Харків: Фоліо, 2020 р.);

Родина

  • Дядько – Всеволод Нестайко (1930-2014), класик сучасної української дитячої літератури;
  • батько – Підлуцький Георгій Іванович (1925-1992), історик, зав. відділу НДІ педагогіки України;
  • мати - Підлуцька Галина Дмитрівна (1925-1995) - редактор на Українському телебаченні, вчитель;
  • дружина - Підлуцька Людмила Сергіївна - інженер-хімік;
  • діти: син - Денис ; дочка - Дарина.

Захоплення

Історія, гірський туризм.

Примітки

    • 25 портретів на тлі епохи [Текст] / Олекса Підлуцький. — Х. : Фоліо, 2012. — 473, [2] с. : портр. — (Бібліотека газети «Дзеркало Тижня»). — Бібліогр.: с. 462–471.
    • Підлуцький, Олекса. 25 портретів на тлі епохи [Текст] : монографія / Олекса Підлуцький ; Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». — К. : НТУУ «КПІ», 2011. — 464 с. : іл. — Бібліогр.: с. 454–462. — 300 экз. — ISBN 978-966-622-428-9).

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.