Піраміди Мерое

У всіх сферах життя, зокрема в культурі панівного класу нубійців, прослідковуються сильні аналогії з Єгиптом. У віруваннях і матеріальній культурі, особливо на початку нубійської державності, домінував вплив північних сусідів. У цьому контексті, ймовірно, був також запозичений і звичай здійснювати поховання правлячого шару у пірамідах. Запозичені були не лише архітектурні форми Єгипту, але і віра в життя після смерті. Наскільки відомо з наявних письмових джерел, тут були майже ті ж самі обряди і звичаї, як у Єгипті. Особливо було важливо, що про померлого думали навіть після його смерті і що йому робились приношення, для чого будували досить складні поховання, навіть зі входом з поверхні, зокрема піраміди з храмами мертвих. Верховний Бог мертвих, як і у Єгипті, — Осіріс, який в Нубії не мав інших власних храмів і ніякого іншого культу; іншими богами мертвих були Ісіда і Анубіс. Вони згадуються також неодноразово у нубійських текстах мертвих і, отже, в пірамідних храмах. Особливо до Ісіди і Анубіса зверталися з проханням про хліб і воду, в результаті чого наявність харчів повинна бути забезпечена протягом всієї вічності.

Піраміди складаються з трьох частин:

1. Власне піраміда, яка спочатку будувалась з місцевого пісковику, але в більш пізні часи могла будуватись з цегли. Вони в середньому мали висоту від 10 до 30 метрів.
2. Перед пірамідою існував невеликий поминальний храм, який часто був прикрашений багатими рельєфами. Тут вказувалось ім'я померлого і були зображені сцени потойбічного світу або разом з божествами. Деколи весь комплекс піраміди був оточений стіною.
3. Власне склепи розташовувались під пірамідою. Вхід знаходився перед храмом, а зали ніколи не знаходили у фактичній споруді піраміди. Царі мали поховальну систему з трьома камерами, причому перші дві були часто декоровані стовпами; в останній камері був похований померлий. Поховання цариць мали тільки дві підземні камери; так само дві камери були у поховань пізніших царів.

Піраміди в Мерое мають більший кут сторін відносно землі («гостріші»), ніж єгипетські піраміди (72° в Мерое проти 54° в Єгипті), крім того, вони значно менші за розміром, ніж єгипетські. Більшість з них не були обшиті гладким камінням, а мали сходинки. Крім того, вони мали, як правило, не гостру вершину, а вершину з невеликим майданчиком і, можливо, навіть невеликий плаский циліндр на вершині. Вони стояли на пласкому цоколі. Царські піраміди в Мерое діляться на дві групи, які відрізняються розмірами пірамід. Перша група датується від Еграменеса (близько 280 р. до н. е.) до Аманішакето (кінець першого століття до н. е.); у ній середня довжина сторони піраміди становить 18 м. У другій групі (від Натакамані, близько 50 р.н. е.) середня довжина сторони піраміди становить лише 6,6 м. В цей час будівництво пірамід, очевидно, втратило сенс. При цьому, в цій групі піраміди цариць, напр. Кандакен, стали більшими за розміром, ніж піраміди царів.

• 
  Піраміда N21 зі сторони, сторони зі сходинками
• 
  Піраміда N19 зі сторони, сторони гладкі
• 
  План піраміди N7
• 
  Барельєф з каплиці піраміди N17 (нині в Єгипетському музеї Берліна)

Храми мертвих при пірамідах побудовані з пісковика. Як правило, вони мають одну або дві кімнати, попереду яких розташований пілон. Ці храми були багато прикрашені.[2] На зовнішній стороні пілону розташований плаский барельєф, що часто це показує, але не завжди, відповідного царя, який вбиває ворогів, стародавня сцена, запозичена у єгиптян. Інтер'єр храму також прикрашений — невисоким, але опуклим рельєфом. Можна виділити три типи декорування:

• тип A датується 3 ст. до н. е. дохристиянські століття, він показує сцени пожертв у єгипетському стилі з єгипетськими ієрогліфами.
• Тип B датується періодом від 2 ст. до н. е. і до 4 ст. н. е. Тут можна побачити потойбічний суд і Книгу мертвих, які в Єгипті вже з близько 1350 р. до н. е. належали до типових похоронних орнаментів. Перед судом мертвих серце померлого повинно було захищати себе і доводити, що померлий зробив в житті більше хороших, ніж поганих справ. На вагах разом з серцем зважувались погані і хороші вчинки і визначалось, які переважають. Тільки коли в цьому суді на чолі з Осірісом померлий визнавався невинним, він міг на всю вічність увійти у підземний світ. Якщо він був визнаний винним, його пожирала Пожирачка мертвих і покійний помирав вічною смертю.
• Останній тип C встановився з правлінням Натакамані. На бічних стінках храму домінують зображення похованого або похованої, які зображуються сидячими. Чоловіки в основному зображені в одязі та з багатьма різними ювелірними прикрасами. На зображенні позаду мертвих часто стоять Ісіда і Нефтида[3], але можуть також з'являються їх цариці. Перед ними з'являється принц або Анубіс, який дає померлому приношення у вигляді ладану або води. На задній стіні каплиці зображений бог підземного світу Осіріс або хибні двері, через які померлий повинен символічно залишити поховання.

Більшість пірамід були розграбовані, і лише умовно можна скласти уявлення про колишнє оздоблення поховальних камер. Єдина відома нерозграбована піраміда належить цариці Мернуа (близько 600 р. до н. е.). Але її могила датована зовсім на початку поховального комплексу, близько за 300 років до королівських пірамід, тому що її могила, ймовірно, типова для свого часу, але не характерна для більшості поховань в Мерое. Мернуа була похована в чисто єгипетському стилі: вона лежала в декількох трунах, які були поставлені одна в одну; її мумія була багато прикрашена амулетами, а могилі лежали численні ушебті, на яких було написано її ім'я; велика частина поховального оздоблення було виготовлено спеціально для гробниці.

Більш пізні поховання виглядають інакше: відсутні ушебті, труни зустрічаються рідко (колись існуючі можливо зруйнувались через погані умови схоронності), а також відсутні залишки масок мумій. Більшість поховальних предметів були взяті з повсякденного життя. Там можна знайти багато предметів розкоші, які були імпортовані з елліністичного світу (металеві посудини, а також бронзові скульптури, багато елліністичної кераміки, у тому числі винні амфори). Є ознаки ювелірних виробів, які носили, ймовірно, і при житті, і є ознаки меблів, які були поміщені в гробницю. Як і раніше, зустрічаються амулети у єгипетському стилі, але Мерое, починаючи з 3 до н. е. все більше відходило від єгипетських похоронних звичаїв. Але оздоблення у каплицях пірамід демонструють, що єгипетські вірування продовжували використовувати. Осіріс і Ісіда і суд мертвих[4], типові єгипетські зображення зображення у той час, у цих сценах з'являються, у всякому разі, неодноразово. Є ознаки, хоча тільки незначні, що слуг і тварин також ховали з правителями. Багато склепів містили більше, ніж одного похованого. В районі пірамід також виявлені поховання тварин.

Італійський лікар і авантюрист Джузеппе Ферліні відвідав піраміди 1834 року і зруйнував деякі з них у пошуках скарбів. При цьому він знайшов коштовності королеви Аманішакето і спробував їх продати у різні музеї, але тоді в Європі ніхто не вірив, що такі якісні об'єкти могли надходити з чорної Африки. Врешті решт вони були куплені Берлінським і Мюнхенським музеями, де вони знаходяться і сьогодні. Десять років потому піраміди досліджувала прусська експедиція на чолі з Ріхардом Лепсіусом. Кладовище було досліджено систематично, був намальований план і багато зображення в храмах пірамід були скопійовані. У 1920-х роках на ділянках пірамід Джордж Ендрю Рейснер проводив систематичні розкопки і зробив багаті знахідки. На відміну від попередніх, в могилах Нурі або Ель-Курру були знайдені в класичних мероїтських склепах декілька об'єктів, які були спеціально підготовлені для поховання. Домінували предмети побуту як похоронний інвентар, в тому числі багато імпортних об'єктів з Середземномор'я. Знахідки були в основному розділені між Хартумом і Музеєм витончених мистецтв (Бостон, США). Праця Райснера була надрукована «Dows Dunham» у 1950-х і 60 — х років у ряді монументальних томів. Райснер був в першу чергу зацікавлений в розкопках гробниць і мало вивчав піраміди як такі. Тому орнаментування і архітектура похоронних пірамід домі не описані системно і науково. В останні десятиріччя німецький архітектор і археолог Фрідріх Хінкель реставрував деякі піраміди.

• 
  Піраміда N6, була зруйнований Джузеппе Ферліні майже повністю 1834 року
• 
  Зображення пірамід в 1850 році, за звітами експедиції Лепсіуса
• 
  Нумерований план Північного кладовища Джорджа Рейснера
• 
  Орнамент подання пожертви у храмі піраміди N12

Мерое і його кладовища

Абревіатура Beg позначає Багравію, N — Північне кладовище, S -Південне кладовище і W — Західне кладовище. На Південному кладовищі як мінімум з Аспельти (580 р. до н. е.) здійснювали поховання високопоставлених персон. Ергаменес (близько 280 р. до н. е.) є першим там похованим правителем. У 250 р. до н. е. Південне кладовище було покинуте і Північне кладовище почало використовуватись як місце поховання для царів. При цьому не всі піраміди належать лише царям або царицям. Ще одна поховальна ділянка — західне кладовище, на якому також розташовані багато пірамід. Тут ймовірно були поховані високопосадовці та члени їх сімей, а також можливо розташовані кілька пірамід царів.

Перша нумерація пірамід походить від експедиції Лепсіуса. Сучасні номери наслідують Рейснера. Прогалини в сучасній нумерації викликані похованнями, які ймовірно не є похованнями царів. Нижче представлений список всіх пірамід, які можуть бути пов'язані з царями чи царицями, а також поховань високопоставлених осіб, чиї імена збереглися. Не з усіма пірамідами може бути співвіднесений власник. Імена власників збереглися в основному в малих храмах пірамід — якщо вони зруйновані, то навряд чи є ключі до ідентифікації. Лише зрідка в склепах були виявлені поховальні об'єкти з іменами, тому тамтешні знахідки запропонувати невелику допомогу. Більшість пірамід колись містили жертовні столи, які містили ім'я похованого. На жаль, жертовні столи були предметами, які могли бути легко викраденими, тому місце їх знахідки дає лише умовну підказку. Нижче наведені лише ті піраміди, чий зв'язок з власником встановлений досить точно.

Піраміди Мерое (Північний цвинтар) на сході сонця

Вандалізм

Велика піраміда N6 цариці Аманішакето, до та після її вандалізму шукачем скарбів Джузеппе Ферліні у 1830-ті роки

Номер	Власник	Коментар	Довжина сторони[5]	Номер за Лепсіусом	Фото
Північне кладовище
Beg N1	Цариця Аманіторе	не справжня піраміда		20
Beg N2	Цар Аманіхабале	Призначення невизначене	11,72 м	19
Beg N3	Цариця	Ім'я невідоме	9,10 м	18
Beg N4	Цар Аманітека		13,68 м	17
Beg N5	Аріканкарора	Принц або генерал	8,98 м	16
Beg N6	Цариця Аманішакето	Майже повністю знищена італійським шукачем скарбів Джузеппе Ферліні	17,68 м	15
Beg N7	Цар Арквамані		17,16 м	14
Beg N8	Цар Мер …т?	У поховальній камері стоїть постамент з каменю, на якому лежала труна або тіло. Постамент рясно прикрашений барельєфами з зображеннями богів.	18,50 м	13
Beg N9	Табірква	Ця піраміда приписується Адіхаламані, але це непевно, оскільки є лише ім'я Табірква. Поховальна камера була розмальована.	12,59 м	12
Beg N10	Цар	Ім'я невідомо	14,26 м	11
Beg N11	Цариця Шанакдакето	На кришці саркофагу зображений Осіріс між Ісідою та Нефтидою	19,29 м	10
Beg N12	Цар	Ім'я невідомо	18,75 м	9
Beg N13	Цар Наквірджінсан…		18,35 м	8
Beg N14	Цар (?)	Написано Аракакатані	8,85 м	7
Beg N15	Цар	Ім'я невідомо	6,20 м	6
Beg N16	Цар Аріесебокхе	Тут знайдені також блоки з ім'ям Шесепанкенамен Сетепенре	4,74 м	37
Beg N17	Цар Аманітенмоміде		8,75 м	38
Beg N18	Цариця Аманікаташан		7,80 м	39
Beg N19	Цар Такереніваль		7,29 м	31
Beg N20	Цар Канахт-…		18,75 м	3
Beg N21	Цар	Ім'я невідомо	12,72 м	2
Beg N22	Цар Натакамані	Ця піраміда розташована збоку від поля пірамід	8,92 м	1
Beg N23	невідомо
Beg N24	невідомо		6,28 м	22
Beg N25	Цар	Ім'я невідомо, піраміда вже повністю зникла, лишився лише вхід у поховальний храм	7,12 м	23
Beg N26	Цариця	Ім'я невідомо	6,30 м	25
Beg N27	невідомо	Цегляна піраміда	6,60 м	26
Beg N28	Цар Тегорідеамані	остання точно датована піраміда Мерое	7,10 м	27
Beg N29	Цар Такідеамані		7,20 м	28
Beg N30	Цар Арітенайсебохе		7,30 м	29
Beg N31	Цариця	Ім'я невідомо
Beg N32	невідомо		4,50 м	32
Beg N33	невідомо
Beg N34	Цар	Ім'я невідомо	8,30 м	30, 33 чи 34?
Beg N35	Арентіде			35
Beg N36	невідомо		6,34 м	36
Beg N37	невідомо		5,20 м	24b?
Beg N38	Цар	Ім'я невідомо, цегляна піраміда	5,60 м	24
Beg N39	невідомо	Цегляна піраміда
Beg N40	невідомо	Цегляна піраміда	4,97 м	40
Beg N41	невідомо	Цегляна піраміда	5,30 м	41
Beg N51	невідомо			21
Beg N53	Цариця А…пнайка	Піраміда забудована пірамідами N5 і N6.
Beg N56	невідомо
Південне кладовище
Beg S1	Жінка	Ім'я невідоме	6,50 м
Beg S2	Жінка	Ім'я невідоме	6,62 м
Beg S3	невідомо		7,65 м
Beg S4	Цариця Сар…тін		6,65 м
Beg S5	Цар Аманісло
Beg S6	Цар Ергаменес
Beg S7	солдат Хордепи (?)
Beg S8	Цариця	Ім'я невідоме
Beg S9	невідомо		7,50 м
Beg S10	Цар Бартаре		10,45 м
Beg S20	царевич Ветерік		4,75 м
Beg S15	Пасальта	Її ім'я знайдено на одній зі стел
Beg S84	Маленадан	Ім'я знайдено також на ушебті	5,20 м
Beg S85	Цариця Мернуа	Поховання знайдене не пограбованим	5,25 м
Beg S500	Брат царя Карибен		5,35 м
Beg S503	Цариця Кенува		10,25 м
Західне кладовище
Beg W14	Насаранасап	Піраміда з храмом, в якому знайдено ім'я
Beg W17	Ша…каділіамані		10,65 м
Beg W18	Тактідамані		7,60 м
Beg W19	Тедеген	Ім'я на стелі і жертовному столі
Beg W105	Аманіпільде		3,40 м
Beg W113	Цар Машадеакхель	Ім'я на жертовному столі, зв'язок піраміди з цим царем непевний	4,15 м
Beg W130	..к..	Знайдений царський жертовний стіл	4,40 м
Beg W309	Цариця Патрапеамані	Належність непевна	6,60 м
Beg W342	Атедекей	Ім'я на жертовному столі

• 
  Піраміда N14
• 
  Північне кладовище (2005)
• 
  Піраміда N11 ліворуч і праворуч N12
• 
  На горизонті піраміди N21 і N22 зліва направо
• 
  Вид на піраміди Південного кладовища, на тлі Північного кладовища
• 
  Піраміди Західного кладовища – поховання високопосадовців

Звіти про розкопки:

• Richard Lepsius: «Denkmäler aus Ägypten und Äthiopien.» Nicolaische Buchhandlung, Berlin 1849, Видання «Belles Lettres», Женева, 1972—1973, (12 томів), доступно онлайн: за посиланням Band V, Tafel 25–54 (Містить копії численних орнаментів у храмах пірамід. Багато цих малюнків сьогодні знищені) (нім.)
• Dows Dunham: Royal Tombs at Meroe & Barkal. The Royal Cemeteries if Kush Volume IV, Boston, Museum of Fine Arts, 1957. (англ.)
• Dows Dunham: The West and South Cemeteries At Meroë. The Royal Cemeteries if Kush Volume V, Boston, Museum of Fine Arts, 1963. (англ.)
• Garstang, J.; Sayce, H.; Griffith, F (1911). Meroe: the city of the Ethiopians. Oxford.
• László Török: Meroe City, an Ancient African Capital. John Garstang's Excavations in the Sudan. London, 1997
• Peter L. Shinnie/Rebecca J. Bradley: The capital of Kush 1: Meroe excavations, 1965—1972. Berlin, 1980
• Peter L. Shinnie/Julie R. Anderson (ed.): The Capital of Kush 2: Meroe Excavations 1973—1984. Berlin 2004

Загальне:

• Lehner, Mark (1997). Das erste Weltwunder : die Geheimnisse der ägyptischen Pyramiden (нім). ECON, München. с. 197–199. ISBN 3-430-15963-6..
• Fritz Hintze: Studien zur meroitischen Chronologie und zu den Opfertafeln aus den Pyramiden von Meroe. Akademie-Verlag, Berlin 1959. (нім.)

• Куш (царство)

• Oriental Institute Chicago: Fotos der Pyramiden und Kapellen (англ.)
• 3-D Rekonstruktion des Pyramidenfeldes