Піранга кармінова

Пір́анга карм́інова[1] (Piranga olivacea) — співочий птах з родини Кардиналових (Cardinalidae). Однак, за іншими джерелами, рід (Piranga) належить до родини Thraupidae[2].

?
Піранга кармінова

Дорослий самець улітку
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Родина: Кардиналові (Cardinalidae)
Рід: Piranga
Вид: Піранга кармінова
Piranga olivacea
(Gmelin, 1789)

Ареал поширення та шлях міграції виду
Посилання
Вікісховище: Piranga olivacea
EOL: 1178181
МСОП: 22722466
Fossilworks: 133806

Опис

Дорослі особини досягають 17—19 см завдовжки. Мають блідо-сірий дзьоб та ноги темного кольору. У період розмноження самці — яскраво-червоні, з чорними крилами та хвостом. Самки матово-оливкового оперення, з темно-коричневими крилами й жовтуватим черевом. У самців з'являється зимове оперення, забарвленням подібного до оперення самок, однак з більш темними крилами та хвостом. Незрілі самці також схожі на самок. Утім, з поступовим ростом видозмінюються.

Живлення

Живиться на верхів'ях дерев; часто ловить комах у польоті, як ластівки. Раціон виду переважно становлять комахи та фрукти.

Поширення

Перелітний птах. Розмножується у широких та густих лісах, переважно дубових, на південному сході Канади та у Сполучених Штатах. Восени мігрує на північний захід до Південної Америки. Транзит головним чином пролягає через Антильські острови, а також територію Центральної Америки (див. карту). Зимують у зоні тропічної рослинності, передовсім у Колумбії, Перу, Венесуелі та на заході Бразилії. Зрідка відвідує Мексику, Гватемалу та Беліз[3].

Розмноження

Розмножуються у широких та густих лісах, переважно дубових, на південному сході Канади та у Сполучених Штатах. Влаштовують гнізда у формі чашки на прямих гілках дерев. Самиця відкладає від 3 до 5 яєць, які висиджує приблизно 13 днів.

Галерея

Примітки

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Сторінка виду на сайті МСОП
  3. Карта поширення виду
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.