Піролізне виробництво Уфаоргсинтез

Піролізне виробництво Уфаоргсинтез — частина нафтохімічного комплексу, розташованого в столиці Башкортостану (Росія).

Ще в 1937 році в Уфі почав роботу нафтопереробний завод, який у післявоєнні роки вирішили доповнити нафтохімічним виробництвом. Як наслідок, в 1956-му тут запустили Уфимський завод синтетичного спирту, найбільш масовою продукцією якого став етанол. Останній отримували шляхом гідрування етилену, котрий в свою чергу виробляли піролізом (паровим крекінгом) вуглеводневої сировини. Спершу на площадці працювала одна установка ЭП-60 потужністю 60 тисяч тонн на рік, доповнена у 1962-му ще однією такою ж. А в 1968-му ввели другу чергу виробництва у складі двох установок ЭП-30, що збільшило проектну річну потужність заводу по етилену до 180 тисяч тонн. При цьому з 1966-го у складі нафтохімічного комплекс з'явилось перше в СРСР виробництво поліетилену високого тиску.[1][2]

На початку 1980-х у складі заводу з'явилось засноване на використанні етилену виробництво жирних спиртів, проте практично одночасно підприємство було підключене до етиленопроводу Нижньокамськ — Салават, який постачав сировину з Татарстану.

В кінці 20-го століття виробництва спиртів в Уфі з економічних причин потрапили у глибоку кризу. Як наслідок, в 2010-х етилен тут споживається для продукування поліетилену високого тиску (в 2015-му випустили 100 тисяч тонн).[3][4] При цьому фактична потужність установок піролізу навіть після завершеної в 2014-му модернізації, котра збільшила її на чверть, складала лише 150 тисяч тонн етилену на рік,[5][6] а частина цього продукту може постачатись звонішнім споживачам через зазначений вище етиленопровід (у 2015-му випущено 28 тисяч тонн товарного етилену[7]

Головною сировиною для піролізу є прямогонний бензин і бензин каталітичного крекінгу,[8] крім того можуть використовуватись зріджені вуглеводневі гази та широка фракція легких вуглеводнів (нефракціонований продукт, який включає переважно пропан та бутан з домішками пентану і гексану). Застосування важкої (як для піролізу) вуглеводневої сировини забезпечує також виробництво більш важких олефінів, передусім пропілену (можливо відзначити, що у 2015-му на Уфаоргсинтез виробили 131 тисячу тонн поліпропілену).