Пісочинські
Пісочинські, також П'ясечинські, або П'ясочинські гербу Лис — шляхетський рід, представники якого володіли значними маєтками в Україні.
Герб Лис
Представники
- Лаврин, дружина — Дубинська, жив у серпні 1604, у 1606 справи вели сини; мав багаторічні процеси майнові з воєводою Іваном (Янушем) Збаразьким; володів м-ком Жорнище (нині Іллінецького району)
- Олександр — з 1603 р. навчався у Краківському університеті, у 1620 сурогат-суддя земський вінницький, потім кам'янецький та київський каштелян, новогродський та уланівський староста, воєвода новогродський; перша дружина — Гальшка з Рогозинських, друга — Ельжбета Констанція Остроруг, дочка Яна — познанського воєводи[1]
- Ян (з першого шлюбу) — староста новгород-сіверський та уланівський, помер без нащадків 1679
- Варвара — померла замолоду
- Якуб, брацлавський чашник
- Казимир — староста млавський то остроленцький
- Ян (пом.бл. 1683) — підкоморій новгород-сіверський, холмський каштелян, у 1644 брав участь у битві під Охматовом на чолі 80 власних вояків. У 1673 р., липня 10 король Михал Вишневецький дає каштелянові Холмської землі Яну Пісочинському та його дружині Олені Гулевичівні, засудженим на вигнання рішенням Луцького гродського суду від 10 червня 1673 р., охоронний лист на шість місяців[2].
- Стефан Костянтин (†1691) — брацлавський підстолій та староста, берестейський каштелян, смоленський воєвода, мав конфлікт щодо маєтку у Висоцьку з гетьманом Павлом Тетерею,[3] був звинувачений у його отруєнні,[4] тричі одружувався
- Юрій, дружина — Йоанна Потоцька гербу Любич, донька овруцького старости
- Микола Стефан (†1689)
- Олександр — з 1603 р. навчався у Краківському університеті, у 1620 сурогат-суддя земський вінницький, потім кам'янецький та київський каштелян, новогродський та уланівський староста, воєвода новогродський; перша дружина — Гальшка з Рогозинських, друга — Ельжбета Констанція Остроруг, дочка Яна — познанського воєводи[1]
- Олена — дружина Владислава Немирича
- Лаврин — архимандрит Києво-Печерської лаври, родич дружини Лавріна, взяв його прізвище.
Примітки
- Urwanowicz W. Piaseczynski (Piaseczynski) Aleksander h. Lis // Polski Słownik Biograficzny. — T. XXV. — S. 800—803.
- Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (укр). Київ: Наукова думка. с. 64.
- Wysock // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 117. (пол.) — S. 117. (пол.)
- Дашкевич Я. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 280—281. — ISBN 5-203-01639-9.
Джерела
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 937 s. — S. 581—583. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV. — S. 800—810. (пол.)
- Żorniszcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 831. (пол.) — S. 831—835. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.