П'єр Ломм
П'єр Ломм (фр. Pierre Lhomme; нар. 5 квітня 1930, Булонь-Біянкур, О-де-Сен — пом. 4 липня 2019) — французький кінооператор, багаторазовий номінант та дворазовий лауреат «премії Сезар» .
П'єр Ломм | |
---|---|
фр. Pierre Lhomme | |
Дата народження | 5 квітня 1930 (91 рік) |
Місце народження | Булонь-Біянкур, О-де-Сен, Франція |
Дата смерті | 4 липня 2019[1][2] (89 років) |
Місце смерті | Арль |
Громадянство | Франція |
Професія | оператор |
Alma mater | Національна вища школа імені Луї Люм'єра і Університет Віттенбергаd[3][4] |
Роки активності | 1955 — наш час |
Діти | Clémence Lhommed |
IMDb | ID 0005774 |
Нагороди та премії | |
«Сезар» (1989, 1991) | |
П'єр Ломм у Вікісховищі |
Біографія
Закінчив Національну кіношколу Луї Люм'єра у 1953 році. Кінематографічну кар'єру починав з короткометражних і документальних стрічок, в яких нерідко виступав як режисер і кінооператор. Працював з деякими режисерами нової хвилі, але не входив до ядра цього напряму.
У 1990—1993 роках як Президент очолював Асоціацію французьких кінооператорів (фр. Association française des directeurs de la photographie cinématographique, AFC)FR, нині є її почесним Президентом.
Вибіркова фільмографія
Рік | Назва | Оригінальна назва | Режисер/Примітки |
---|---|---|---|
1962 | Прекрасний травень | Le Joli Mai | оператор і режисер, у співавторстві з Крісом Маркером, документальний |
1962 | Поєдинок на острові | Le Combat dans l'île | Ален Кавальє |
1964 | Метаморфози пейзажу | Les Métamorphoses du paysage | Ерік Ромер, тел., докум. |
1965 | Містраль | Le Mistral | Йоріс Івенс, докум. |
1966 | Життя багатіїв | La Vie de château | Жан-Поль Раппно |
1967 | Чирвовий король | Le Roi de coeur | Філіпп де Брока |
1967 | Пограбування | Mise à sac | Ален Кавальє |
1968 | Прадавня професія у світі | Le Plus vieux métier du monde | Клод Отан-Лара, Мауро Болоньїні |
1968 | Капітуляція | La Chamade | Ален Кавальє |
1968 | Сподіваюся, скоро побачимося | À bientôt, j'espère | Кріс Маркер, докум. |
1968 | Коплан рятує свою шкуру | Coplan sauve sa peau | Ів Буассе |
1969 | Армія тіней | L'Armée des ombres | Жан-П'єр Мельвіль |
1971 | Чотири ночі мрійника | Quatre Nuits d'un rêveur | Робер Брессон |
1972 | Секс-шоп | Sex-shop | Клод Беррі |
1973 | Матуся і хвойда | La Maman et la putain | Жан Есташ |
1973 | Я нічого не знаю, але усе скажу | Je sais rien, mais je dirai tout | П'єр Рішар |
1974 | Солодкий фільм | Sweet Movie | Душан Макавеєв |
1975 | М'якуш орхідеї | La Chair de l'orchidée | Патріс Шеро |
1975 | Дикун | Le Sauvage | Жан-Поль Раппно |
1976 | Діти з шафи | Les Enfants du placard | Бенуа Жако |
1977 | Скажіть їй, що я її люблю | Dites-lui que je l'aime | Клод Міллер |
1977 | Брудна історія | Une sale histoire | Ж. Есташ |
1978 | Жюдіт Терпов | Judith Therpauve | Патріс Шеро |
1979 | Повернення до коханої | Retour à la bien-aimée | Жан-Франсуа Адан |
1981 | Блудна донька | La Fille prodigue | Жак Дуайон |
1981 | Квартет | Quartet | Джеймс Айворі |
1982 | Увесь у вогні | Tout feu, tout flamme | Жан-Поль Раппно |
1983 | Смертельна прогулянка | Mortelle randonnée | Клод Міллер |
1987 | Моріс | Maurice | Джеймс Айворі |
1988 | Камілла Клодель | Camille Claudel | Бруно Нюйттен |
1990 | Сірано де Бержерак | Cyrano de Bergerac | Жан-Поль Раппно |
1991 | Мандрівник | Homo Faber | Фолькер Шльондорф |
1992 | Отруйна справа | Toxic Affair | Філомена Еспозіто |
1995 | Джефферсон у Парижі | Jefferson à Paris | Джеймс Айворі |
1996 | Чоловік мого життя | Mon homme | Бертран Бліє |
1996 | Анна Оз | Anna Oz | Ерік Рошан |
1997 | Нагорода доктора Шутца | Les Palmes de Monsieur Schultz | Клод Піното |
1998 | Злодій життя | Voleur de vie | Ів Анжело |
1999 | Коттон Мері | Cotton Mary | Ісмаїл Мерчант |
2003 | Розлучення | Le divorce | Джеймс Айворі |
Визнання
- Офіцер ордена мистецтв та літератури, кавалер ордена Почесного легіону.
- Премія Джанні Ді Венанцо (2005), премія Лодзинського кінофестивалю за сукупність створених робіт (2008).
Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
---|---|---|---|---|
Премія «Сезар» | ||||
1976 | Найкращий оператор | Дикун | Номінація | |
М'якуш орхідеї | Номінація | |||
1978 | Скажіть їй, що я її люблю | Номінація | ||
1979 | Жюдіт Терпов | Номінація | ||
1984 | Смертельна прогулянка | Номінація | ||
1989 | Камілла Клодель | Нагорода | ||
1991 | Сірано де Бержерак | Нагорода | ||
Європейський кіноприз | ||||
1990 | Найкращий оператор | Сірано де Бержерак | Номінація | |
Каннський кінофестиваль | ||||
1990 | Технічний Гран-прі | Сірано де Бержерак | Нагорода | |
Британська спілка кінооператорів | ||||
1991 | Найкращий оператор | Сірано де Бержерак | Нагорода | |
Премія BAFTA | ||||
1993 | Найкращий оператор | Сірано де Бержерак | Нагорода |
Примітки
- Pierre Lhomme, le plus grand chef-opérateur français, est décédé — 2019.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Kinnison W. A. Modern Wittenberg — 2011.
- Google книги — 2005.
- Повний перелік нагород на номінацій П'єра Ломма на сайті IMDb(англ.)
Посилання
- П'єр Ломм на сайті IMDb (англ.)
- П'єр Ломм в Інтернет-енциклопедії кінооператорів[недоступне посилання з липня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.