РБ-341В «Леєр-3»

РБ-341В «Леєр-3» (рос. РБ-341В «Леєр-3») — російський комплекс радіоелектронної боротьби. Призначений для придушення GSM-зв'язку за допомогою перешкод, які передаються з безпілотного літального апарата або скидуваного пристрою. Розроблений в петербурзькому «Спеціальному технологічному центрі».

РБ-341В «Леєр-3»
Основні характеристики
Тип:Комплекс приглушення GSM-зв'язку
Виробник: Росія, ООО «Специальный технологический центр» (Санкт-Петербург)
Статус:На озброєні
Роки експлуатації:— поточний час
Бойовий розрахунок:5 осіб
Час розгортання:30 хвилин
Загальні дані
Діапазон частот каналу управління(безпілотником):902—922 МГц
Система навігації комплексу:GPS,
ГЛОНАСС
Стандарт приглушавоної мережі:GSM 900, GSM 1800
Діапазон робочих частот935-960 МГц,
1805-1880 МГц,
890-915 МГц,
1710-1785 МГц
Радіус зони заблокованих терміналів стільникового зв'язкудо 6 км
Кількість одночасно заблокованих абонентів стільникового зв'язку2000
Кількість одночасно заблокованих операторів стільникового зв'язку3
Кількість одночасно керованих БПЛА2
Характеристики БПЛА
Тип БПЛА:Орлан-10
Маса корисного навантаження:4 кг
Тривалість польоту:10 ч
Радіус польоту:120 км
Дальність польоту:1200 км
Висота польоту:200 м — 5 км[1]
Швидкість польоту:70 — 140 км/год
Шаси
Тип:КамАЗ-5350
Бронювання:нема
Швидкість:120 км/год
Запас ходу:1 000 км

Перші моделі комплексу «Леєр», завданням яких було придушення GSM-мереж, надійшли у російські війська ще в 2015 році. В 2017 стали надходити модернізовані комплекси, які вже здатні гарантовано придушувати мережі 3G та 4G, а також відправляти короткі повідомлення абонентам.

Огляд

Перші моделі комплексу «Леєр», завданням яких було придушення GSM-мереж, надійшли у війська ще в 2015 році. Але вони не завжди могли працювати з мережами покоління 3G і 4G[2].

У 2017 році комплекс був модернізований, зокрема, було модернізовано БПЛА, що входять до його складу. Тепер він вже здатен підміняти вежі стільникового зв'язку і відправляти абонентам SMS, звукові, а в перспективі і невеликі відео повідомлення[2].

Нові БПЛА створені на базі безпілотника «Орлан-10». Поки вироби можуть відправляти SMS та аудіоповідомлення. Але найближчим часом до цього списку додадуться і невеликі відеоролики[2].

До складу комплекса входять три БПЛА «Орлан-10» і пункт управління на вантажівці КамАЗ-5350[3][2].

Головне завдання безпілотників — придушувати бази стільникового зв'язку. Для цього на борту «Орланів» встановлені спеціальні «глушилки», а також одноразові передавачі перешкод, які скидають на землю. Придушивши базові станції, старі «Орлани» могли за певних умов відправляти абонентам SMS. Але боротися з мережами 3G і 4G, а значить, і взаємодіяти зі смартфонами їм було досить складно. Оновлений комплекс легко справляється з такими цілями. Оновлені БПЛА «глушать» базові станції і займають їх місце, стаючи віртуальними стільниковими станціями[2].

Призначення

Розширення можливостей комплексу відбувається за рахунок змінних корисних навантажень. Комплекс може бути використаний з метою:

  • Придушення мобільного зв'язку.
  • Імітація роботи базової станції стільникового зв'язку в діапазонах GSM 900 і GSM 1800 і відправлення хибних сигналів (повідомлень).
  • Ведення розвідки шляхом визначення точок випромінювання апаратів в мережах GSM.
  • Виявлення абонентських точок (мобільні телефони, планшети та інші комплекси зв'язку).
  • Нанесення місця розташування абонентських точок на цифрову карту.
  • Передача даних про місце абонентських точок артилерійським розрахунками для нанесення вогневого удару.
  • Повітряне спостереження за обстановкою на полі бою і пересуванням військ[1].
  • Оцінка стану армійських і флотських об'єктів[1].
  • Дослідження рельєфу місцевості[1].

Комплекс «Леєр-3» здатний вирішувати поставлені завдання в заданому районі протягом 10 годин при роботі з одним БПЛА і має високу конфліктну стійкість в умовах активної роботи засобів радіоелектронного придушення противника.

Тактико-технічні характеристики

Корисне навантаження (модулі радіоелектронної боротьби БПЛА) мають такі оголошені тактико-технічні характеристики:

  • Максимальна маса корисного навантаження, кг: 2,5
  • Кількість блокованих операторів (мереж) стільникового зв'язку GSM: до 3
  • Радіус зони блокування абонентських терміналів, км:
    • прийомо-передавальним модулем типу 1: до 6
    • прийомо-передавальним модулем типу 2, 3: до 3,5

Бойове застосування

Громадянська війна в Сирії

З 2016 року відомі повідомлення про застосування цього комплексу в сирійському конфлікті[4][5].

Російсько-українська війна

На початку січня 2017 року волонтери спільноти ІнформНапалм і хактивісти Українського Кіберальянсу (UCA) повідомили про успішну розвідувальну операцію проти російських терористів. Українським хактивістам вдалось вкорінити специфічне програмне забезпечення на робочий комп'ютер «начальника розвідки другого армійського корпусу народної міліції» (2 КНМ) російських окупаційних військ у Луганській області. Після вкорінення хактивісти отримали контроль над даними, що пересилалися між «начальником розвідки» 2 КНМ, 12-им командуванням резерву ЗС РФ (м. Новочеркаськ, Росія) і розвідувальними підрозділами, що діють в інтересах «корпусу» (російська безпілотна авіація, підрозділи радіоелектронної розвідки і космічна розвідка)[6].

Із оприлюднених даних випливало, що серед засобів повітряної розвідки російських окупаційних військ в Луганській області на кінець 2014 року перебували БПЛА Орлан-10 (4 одиниці), Элерон-3 (4 одиниці), РБ-341В (2 одиниці), Тахион (2 одиниці)[6].

Таким чином, можна зробити висновок, що російські військові розгорнули та використовували два комплекси РБ-341В «Леєр» на території Луганської області щонайменше з кінця 2014 року.

За інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ) у квітні 2016 року, під час загострення бойових дій навколо Авдіївки, російські бойовики розгорнули біля Макіївки обладнання для радіоелектронної боротьби: станції РЕБ Р-330Ж «Житель» та комплекс РЕБ «Лєєр-3»[7].

В липні 2018 року з безпілотного літального апарату СММ ОБСЄ був помічений комплекс РБ-341В неподалік населеного пункту Чорнухине (на південний захід від Луганську, окупований російськими загарбниками з лютого 2015 року)[8].

В доповіді № 60/2020 СММ ОБСЄ було зазначено, що 10 березня 2020 року з БПЛА СММ малого радіуса дії було помічено 3 комплекси радіоелектронної боротьби: РБ-341В «Леєр-3», Р-934Б «Синиця» та РБ-636 «Свет-КУ» на території об'єкта на південь від Луганська[9]. Волонтери групи «ІнформНапалм» встановили точні координати розташування виявлених машин, а також зазначили, що техніка знаходиться в похідному положенні[10].

Придушення протестів у Казахстані

6 січня Голова Ради колективної безпеки ОДКБ — прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що «у зв'язку зі зверненням Президента Казахстану Токаєва» із запрошенням іноземних військ придушувати протести «Рада колективної безпеки ОДКБ відповідно до статті 4 Договору про колективну безпеку прийняла рішення направити Колективні миротворчі сили ОДКБ до Казахстану на обмежений за часом період»[11].

Російська Федерація відправила до Казахстану, у складі свого військового контингенту, серед іншого, системи радіоелектронної боротьби РБ-531Б «Инфауна» та РБ-341В «Леер-3»[11].

Обидві станції, а також мобільні телекомунікаційні комплекси було помічено під час завантаження техніки на літаки[11].

Протидія

Для зв'язку: Використання супутникового телефона та стаціонарного телефону. У старих моделях 2015 року непрацює придушення 3g та 4g, тому вони можуть працювати[джерело?].

Для навігації: використання паперових або електронних офлайн карт місцевості, можна використовувати інші системи навігації. Наприклад наземну радіонавігацію[джерело?].

Можливо достатньо відійти на більшу відстань. Так як придушення відбувається лише в радіусі 6 км[джерело?].

Також можна безперешкодно проводити радіозв'язок на кв на укв, використовувати рації. Так як придушення відбувається лише мобільного зв'язку[джерело?].

Див. також
  • Stingray

Примітки
  1. Юрий Гаврилов. Підрозділи РЕБ на Далекому Сході отримають безпілотники «Леєр-3» // «Российская газета». — 2015. — 28 июня.
  2. A.V.Karpenko. Комплекс «Леер» с беспилотным летательным аппаратом «Орлан-10». bastion-opk.ru. Процитовано 17 жовтня 2018.
  3. Jonas Kjellèn (4 жовтня 2018). Drone-based jamming (REB-N) (PDF). Russian Electronic Warfare. The role of Electronic Warfare in the Russian Armed Forces. Stockholm: FOI, Swedish Defence Research Agency. с. 105. FOI-R--4625--SE. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
  4. В Сирии обнаружили российские комплексы подавления мобильной связи «Леер-3»
  5. Американская армия пожаловалась на российские системы РЭБ в Сирии
  6. Начальник розвідки 2 АК ЗС РФ під контролем UCA. Part 1: БЛА «Орлан-10». ІнформНапалм. 5 січня 2017.
  7. Біля Макіївки бойовики розгорнули російські станції РЕБ Р-330Ж «Житель» та комплекс РЕБ «Лєєр-3» – полковник Андрій Лисенко. UACRISIS.ORG. 8 квітня 2016. Процитовано 15 квітня 2016.
  8. Последние новости от Специальной мониторинговой миссии ОБСЕ в Украине на основе информации, поступившей по состоянию на 10 августа 2018 года. 11.08.2018. Процитовано 18 серпня 2018.
  9. Ежедневный отчет № 60/2020, опубликованный Специальной мониторинговой миссией ОБСЕ в Украине (СММ) 12 марта 2020 года. ОБСЄ. 12 березня 2020.
  10. Новітня російська техніка на Донбасі потрапила на аерофотознімки з БПЛА (ФОТО + координати). Inform Napalm (ua). 23 березня 2020.
  11. Safronov Taras (8 січня 2022). Росія перекинула у Казахстан системи радіоелектронної боротьби. Український мілітарний портал.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.