Рабштинський замок

Рабштинський замок (пол. Zamek w Rabsztynie) —руїни замку, побудованого на Рабштинському пагорбі (447,5 м) на Краківсько-Ченстоховській височині в селі Рабштин в гміні Олькуш Олькуського повіту Малопольського воєводства в Польщі. Замок належить до системи замків, що відома під назвою так званих Орлиних гнізд.

Рабштинський замок
Руїни замку в Рабштині
50°18′03″ пн. ш. 19°35′39″ сх. д.
Статус Історична пам'ятка
Статус спадщини культурна спадщина Польщіd
Країна  Польща
Розташування Рабштин, Гміна Олькуш, Олькуський повіт, Малопольське воєводство
Архітектурний стиль Готика, Ренесанс
Сайт zamekrabsztyn.pl
Ідентифікатори й посилання
Рабштинський замок (Польща)
 Рабштинський замок у Вікісховищі

Із Рабштином пов’язана родина українського гетьмана Оліфера Голуба, адже його кузен — Гаврило Голубок, свого часу керував тут замковою залогою[1].

Історія
Руїни Рабштинського замку. Ксилографія Юзефи Клеченської на основі малюнку Фелікса Бжозовського, 1879 рік

Назва замку найбільш ймовірно походить від нім. Rabestein — круча скеля.

Первісний замок, згадки про який датуються XIII століттям, був дерев’яним. Мурований замок на його місці було побудовано за часів Казимира Великого[2]. Король Людовик Угорський подарував замок князю Владиславу Опольському разом з іншими об'єктами. Після повернення замку від нього, Владислав Ягайло передав замок у заставу за борги Спиткові II Мельштинському гербу Леліва[2]. У 1439 році, син Спитка, який мав таке ж ім'я, як і батько — Спитко III Мельштинський, створив польську гуситську конфедерацію Краківського єпископа Збігнева Олесницького. Після нападу на Королівську раду в Новому Корчині він зазнав поразки та загинув у битві під Ґротниками[2]. Його майно, разом із замком, було конфісковано у 1441 році до королівської скарбниці. Пізніше як віно Ядвіги з Ксьонжа, майно перейшло у володіння Анджея Тенчинського. У 1442 році за бажанням короля він мав зміцнити замок[3]. За участь у вбивстві Анджея Течинського, за допомогою його брата Яна Тенчинського з Рабштина, тут відбував покарання Мартин Белза, один із краківських радників[4]. На початку XVI століття замок опинився у володінні Бонерів, які впродовж трьох поколінь обіймали посади рабштинських старост. У 1573 році у Северина Бонера тут гостював король Генріх Валуа[2]. У 1587 році керівником замкової залоги був майбутній кошовий отаман Війська Запорозького низового Гаврило Голубок, який спершу відбив атаку військ прихильників Габсбургів, під керівництвом Яна Зборовського а пізніше розгромив відділ, який йшов на підмогу австрійським військам з запасами живності та амуніції[5].

У 1592 році замок черговим старостою замку став Миколай Вольський, а потім Великий маршалок коронний Зигмунт Мишковський[2]. Ймовірно, що останній, на початку XVII століття, розбудував замок у стилі ренесансу[2]. Біля підніжжя верхнього замку було побудовано нижній замок із двоповерховим палацом, що мав три крила, в якому було 40 кімнат. Весь комплекс було відокремлено від решти пагорба муром із надбрамною вежею та глибоким ровом, однак замок уже частково втратив свій оборонний характер у зв’язку з розвитком вогнепальної зброї.

Під час Шведського потопу у 1657 році шведські війська, що відступали, розграбували і знищили замок[2], про що свідчить люстрація з 1660 року[4]. Після того замок більше не відбудовували. Його ще частково використовували до початку XIX століття, після чого його було покинуто[2]. У другій половині XIX століття шукачі скарбів підірвали єдину вцілілу частину замку — вежу та мури нижнього замку[2].

Сучасний стан

У замку проходять щорічні лицарські турніри. Після часткової реконструкції замку, яка тривала кілька років, у 2009 році було введено в експлуатацію сторожову вежу та головну браму[6].

Замок у мистецтві

Руїни замку з'явилися у фільмі режисера Джакомо Баттіато "Кароль. Людина, що стала папою".

Світлини
  • Вигляд замку з південного заходу
  • В'їзна брама
  • Замкові мури
  • Вигляд з вежі
  • Замкова вежа
  • Вигляд біля підніжжя вежі

Примітки
  1. Шлях Орлиних Гнізд. 17 замків, які потрібно відвідати в Польщі. nv.ua. Процитовано 5 травня 2020.
  2. Rabsztyn 🏰 Gotycki zamek królewski, później rozbudowany |Polskie zamki i dwory obronne. zamkomania.pl (польською). Процитовано 5 травня 2020.
  3. Zamek Rabsztyn. www.rabsztyn.ilkus.pl (польською). Процитовано 5 травня 2020.
  4. Sulimierski, Filip. (1888). Słownik geograficzny królestwa polskiego i innych krajów słowiańskich (польською) 9. Warszawa. с. 348. OCLC 256446316.
  5. *** RABSZTYN *** ZAMEK W RABSZTYNIE *** RABSZTYN ***. www.zamkipolskie.com (польською). Процитовано 5 травня 2020.
  6. Zamek Rabsztyn. www.rabsztyn.ilkus.pl (польською). Процитовано 5 травня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.