Раковий кластер

Раковий кластер — це статистична аномалія, при якій велика кількість випадків раку виникає у групи людей у певній географічній області протягом обмеженого періоду часу.[1]

Історичні приклади ракових кластерів, пов'язаних з місцем роботи, добре задокументовані в медичній літературі. Помітні приклади: рак калитки серед сажотрусів у Лондоні 18 століття; остеосаркома серед «радієвих дівчат» у 20 столітті; рак шкіри у фермерів; рак сечового міхура у працівників, які працюють з аніліновими сполуками (переважно барвниками); лейкемія та лімфома у хімічних працівників, які зазнали впливу бензолу .

Підозри щодо ракового кластеру, як правило, виникають, коли представники широкої громадськості повідомляють, що у членів їх сім'ї, друзів, сусідів або співробітників діагностовано такий самий або пов'язаний з їхнім тип раку. У розвинених країнах державні або місцеві департаменти охорони здоров'я вивчають можливість наявності ракового кластеру під час подання претензії.[2] Для розслідування таких заяв департаменти охорони здоров'я проводять попередній огляд. Збираються та перевіряються дані щодо: типів раку, про які повідомляється, кількості випадків, географічної області випадків та клінічних історій пацієнтів. На цьому етапі комітет медичних працівників вивчає дані та визначає, чи є виправданим розслідування (часто тривале та дороге).[3]

У США державні та місцеві управління охорони здоров'я щороку відповідають на понад 1 000 запитів щодо підозр на раковий кластер. Не виключено, що така підозра може бути пов'язана лише з випадковістю; досліджуються лише ті кластери, де рівень захворюваності, статистично значуще перевищує рівень захворюваності загальної популяції. Враховуючи кількість запитів, цілком ймовірно, що багато з них пов'язані лише з випадковістю. Це добре відома проблема інтерпретації даних, коли окремі випадки раку можуть утворювати скупчення, які неправильно трактуються як кластери.[4]

Повідомлення про кластери рідше бувають випадковим, якщо має місце один типу раку, рідкісні типи раку або тип раку, який зазвичай не зустрічається у певній віковій групі. Від 5 % до 15 % підозр на ракові кластери є статистично значущими .[5]

Приклади
Статистики, які вивчають дані щодо кластерів раку, повинні остерігатися випадкових збігів, які, здається, складають палітру .[4] У цьому випадково сформованому графіку розсіювання, здається, існують дуги та візерунки, які утворилися лише за збігом обставин.

До деяких з відомих ракових кластерів належать:

  • Щонайменше 700 випадків одноклітинної карциноми, спричиненої пренатальним впливом діетилстильбестролу в США в середині 1900-х років.[6]
  • Інцидент із забрудненням води в таборі Лежен, в якому в питній воді було виявлено багато хімічних речовин. Цент з контролю захворювань виявив, що морські піхотинці, розташовані на цій базі, мали на 10 % вищий рівень смертності від раку, ніж ті, які перебували в інших місцях.

Примітки
  1. Cancer Cluster FAQ. Centers for Disease Control and Prevention, National Center for Environmental Health, Division of Environmental Hazards and Health Effects.
  2. Thun, M. J.; Sinks, T. (2004). Understanding Cancer Clusters. CA Cancer J Clin 54 (5): 273–280. PMID 15371285. doi:10.3322/canjclin.54.5.273.
  3. Devier, J. R.; Brownson, R. C.; Bagby, J. R., Jr.; Carlson, G. M.; Crellin, J. R.; C (1990). A public health response to cancer clusters in Missouri. Am J Epidemiol 132 (1): S23–31. PMID 2356832.
  4. Blastland, Michael. Go Figure: How can you explain cancer clusters?. BBC News Online. Процитовано 7 квітня 2016.
  5. Thun, M. J.; Sinks, T. (2004). Understanding Cancer Clusters. CA Cancer J Clin 54 (5): 273–280. PMID 15371285. doi:10.3322/canjclin.54.5.273.
  6. Role of DES Cohort Studies. www.cdc.gov.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.