Рахнівська волость

Станом на 1885 рік складалася з 12 поселень, 7 сільських громад. Населення — 8 117 осіб (4 047 чоловічої статі та 4 070 — жіночої), 1332 дворових господарства[1].

Основні поселення волості:

• Рахнівка — колишнє власницьке село за 40 верст від повітового міста, 618 осіб, 109 дворових господарств, православна церква, заїжджий будинок.
• Блищанівка — колишнє власницьке село при річці Гниловодка, 700 осіб, 146 дворових господарств, православна церква, заїжджий будинок.
• Воробіївка — колишнє власницьке село при річці Тернава, 713 осіб, 140 дворових господарств, православна церква, 2 заїжджих будинки.
• Голозубинці — колишнє власницьке село при річці Студениця, 850 осіб, 168 дворових господарств, православна церква, заїжджий будинок, водяний млин.
• Гута-Блищанівська — колишнє власницьке село при річці Тернава, 155 осіб, 39 дворових господарств, 2 водних млини.
• Замлинівка  — колишнє власницьке село при річці Студениця, 280 осіб, 71 дворових господарств.
• Кривчик — містечко при річці Тернава, 914 осіб, 137 дворових господарств, православна церква, заїжджий будинок, водяний млин.
• Ксаверівка — колишнє власницьке село, 78 осіб, 22 дворових господарств.
• Михайлівка — колишнє власницьке село при річці Гниловодка, 680 осіб, 135 дворових господарств, православна церква, заїжджий будинок, винокурня.
• Рачинці — колишнє власницьке село при річці Студениця, 399 осіб, 79 дворових господарств, водний млин.
• Супрунківці — колишнє власницьке село при річці Гниловодка, 771 осіб, 146 дворових господарств, православна церква, костел, 3 заїжджих будинки.
• Теклівка  — колишнє власницьке село при річці Тернава, 90 осіб, 18 дворових господарств.
• Чаньків — колишнє власницьке село, 1015 особи, 185 дворових господарств, православна церква, 2 заїжджих будинки.

Друга сесія ВУЦВК VII скликання, яка відбувалася 12 квітня 1923 р., своєю постановою «Про новий адміністративно-територіальний поділ України» скасувала волості і повіти, замінивши їх районами. Територія Рахнівської волості ввійшла до складу Дунаєвецького району (за винятком сіл Супрунківці та Теклівка, котрі ввійшли до складу Довжоцького району, а пізніше до Кам’янець-Подільського району).

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)