Редькін Руслан Вікторович

Русла́н Ві́кторович Ре́дькін (нар. 23 квітня 1977(19770423), м. Будапешт, Угорщина — пом. 21 червня 2014, с. Лизогубівка, Харківський район, Харківська область, Україна) — український льотчик, командир авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, підполковник служби цивільного захисту.

Редькін Руслан Вікторович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 23 квітня 1977(1977-04-23)
 Угорщина, Будапешт
Смерть 21 червня 2014(2014-06-21) (37 років)
 Україна, Лизогубівка
(авіакатастрофа)
Поховання Бердичів
Alma Mater Харківський інститут льотчиків, НАУ ім. М. Є. Жуковського «ХАІ»
Військова служба
Роки служби 1998—2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС  ДСНС
Рід військ Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту
Формування Спеціальний авіаційний загін ОРСЦЗ ДСНС
Війни / битви

Війна на сході України

Командування

Командир вертолітної ланки

2004-2005 7-й окремий полк армійської авіації (Україна)

Начальник штабу

2010-2011 Спеціальний авіазагін ОРСЦЗ ДСНС

Командир

2013-2014 Спеціальний авіазагін ОРСЦЗ ДСНС
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Руслан Редькін народився 23 квітня 1977 року в угорській столиці місті Будапешт у родині військового льотчика. Батько родом з Докучаєвська Донецької області. 1994 року Руслан закінчив загальноосвітню школу № 2 ім Ю. Гагаріна у місті Охтирка Сумської області. З дитинства мріяв стати льотчиком як батько. Здобув вищу освіту в Харківському інституті льотчиків Військово-Повітряних Сил України та Національному аерокосмічному університеті ім. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».

У 1998 році почав службу льотчиком-штурманом у військовій вертолітній частині в місті Бердичів на Житомирщині. 2004 року був командиром вертолітної ланки (Мі-9) в смт Калинів Львівської області.

У 2005 року стає льотчиком Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України. Загін базувався в м. Ніжин Чернігівської області, колишня військова частина Д0170. Брав участь у гасінні пожеж в Грузії та у Новобогданівці. 2007-го отримав відзнаку Міністерства надзвичайних ситуацій України «За відвагу в надзвичайній ситуації».

У 2010 році стає начальником штабу вертолітної ескадрильї спеціального призначення Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. З червня 2011 — начальник штабу авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

3 листопада 2013 року призначений командиром авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Присвоєно звання підполковника служби цивільного захисту.

Руслан Редькін 2—8 травня 2014 року перевозив останки загиблих вертолітників з Луганська. Загинув 21 червня 2014 року.

Загибель

Загинув під Харковом в районі села Лизогубівка після падіння гелікоптера Мі-8Т, що слідував за маршрутом Ніжин — Чугуїв, для забезпечення перевезення особового складу й гуманітарної допомоги в зоні проведення антитерористичної операції. Близько 10:00 вийшов останній раз на зв'язок і зник з радарів[1]. 22 червня 2014 року о 06:45 пошуково-рятувальні сили ДСНС України виявили місце катастрофи у лісосмузі на території Зміївського району Харківщини, через негоду його шукали майже добу; гелікоптер розбився та згорів, екіпаж загинув. Разом з командиром екіпажу підполковником Редькіним загинули штурман Олександр Лисиченко і бортінженер Володимир Михайлик[2][3][4].

23 червня тіла загиблих льотчиків доставили на аеродром Ніжина, на злітній смузі відбулось прощання[5][6]. 24 червня Руслана поховали в Бердичеві[7].

Вдома залишилися дружина Ірина Михайлівна та двоє дітей: син Єгор (2012 р.н.) та дочка Вікторія (2004 р.н.). Сім'я повернулась у Бердичів, звідки родом Ірина. В Охтирці — батьки, Віктор Серафимович і Віра Михайлівна. Молодший брат Олексій — також льотчик, миротворець, учасник АТО.

Нагороди та почесні звання

15 липня 2014 року Указом президента України № 593/2014 від 15.07.2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8][9].

У жовтні 2015 року, враховуючи особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, рішенням Охтирської міської ради присвоєне звання «Почесний громадян м. Охтирка» (посмертно)[10].

Примітки
  1. Командира екіпажу вертольоту Мі-8 ДСНС України Руслана Редькіна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
  2. На Харківщині впав вертоліт, що прямував до зони АТО
  3. Міліція порушила кримінальну справу через падіння МІ-8
  4. Причиною падіння вертольота на Харківщині може бути теракт
  5. Тіла загиблих на Харківщині рятувальників доставили до Ніжина(рос.)
  6. Прощання із загиблими льотчиками
  7. В Бердичеві похоронили 37-річного командира вертольоту, що розбився під Харковом(рос.)
  8. Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Григорій Марченко нагородив командира екіпажу вертольоту Мі-8 ДСНС України Руслана Редькіна орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
  10. Почесні громадяни м. Охтирка

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.