Глобальні проблеми людства

Поняття глобалізації

Глобалізація як процес не вкладається в рамки однозначності. Це — глибоко діалектичне явище, в якому переплітаються стимули інтеграції й взаємовідштовхування, виникають і нові транснаціональні соціальні зв'язки й простори, і нові різновиди локальних культур.

Історія питання

Більшість дослідників схильні вважати, що 60-ті роки XX століття, це умовна дата кінця індустріальної ери і початку нової епохи, для визначення якої вживають багато різноманітних назв. Найбільш вживаними є: «постіндустріальна епоха» (Д. Белл). У зв'язку з цим, перелік та диференціацію проблем сучасної доби, можна відраховувати від цього часу, хоча мисленнєво-філософські розробки планетарного мислення та передбачення могли передувати цим часовим рамкам і вони вказуватимуться у контексті теми (мальтузіанство, ноосфера у концепції Вернадського, енергія прогресу у контексті Руденка тощо).

Певним чином і ще до загострення проблем ситуація контролювалася Ялтинсько-Постдамськими домовленостями, що постулювали рівність народів і рас, обмеження права держав на ведення війни, а також рівність великих і малих країн. У Віденському або Версальсько-Вашингтонському порядках вважалися нормальними стан війни і права одних народів вирішувати свої проблеми за рахунок інших. Але Ялтинсько-Постдамський уклад втратив чинність з розпадом СРСР в 1991 році.

Сучасний етап

Спочатку спроба показати загальний стан проблем Людства — через філософське осмислення історично сформованої ситуації Людства, охоплення вузла викликів сучасності з точки зору нинішніх знань про розвиток людини, цивілізації і накопичених наукових даних про загрози життю на Планеті.

Проблематика
  • Екологія: деградація земель — екологічні проблеми сучасності — озонові діри — парниковий ефект — проблема регулювання промислових викидів — проблеми руйнування екосистем — екологічні лиха — проблеми геоактивності — проблеми геліоактивності — проблеми світового господарства
  • Економіка: Вичерпання факторів виробництва — глобальна конкурентноспроможність — економічна парадигма — Інтеграція та дезінтеграція господарських ринків (інтеграційні утворення в Європі, Азії, Америці) — затратні виробництва — нові моделі економічного розвитку — перерозподіл блага між традиційними та новими економіками — Ресурсний потенціал сучасної цивілізації — Сталий розвиток
  • Енергетика: Енергетична криза — проблема безпеки АЕС, нових енергоблоків та наслідки виведення АЕС з експлуатації — Аварії на атомних електростанціях (Японія, 1997, 2011; Україна, 1986)
  • Медицина: контроль народжуваності та демографічні програми у країнах, що розвиваються — СНІД — старіння людини — санітарно-ветеринарний контроль проти пандемій та їх загроз (грип пташиний, грип свинячий)
  • Космос та космічні технології: космічне сміття та забруднення космосу — Ноосферно-космічна цивілізація
  • Озброєння: контроль озброєнь — контроль атомних технологій («Атомний клуб»)
  • Природа: межі розуміння природи — самозародження речовини
  • Політика: взаємопристосування господарських механізмів та інституціональних структур на міждержавному і міжнародному рівнях — гармонізація національної й міжнародної економічної політики — уніфікація господарського законодавства
  • Промисловість: Постіндустріальна модель розвитку — Третя промислова революція
  • Суспільство: гіпотеза другого демографічного переходу — експорт демократії — зближення націй (асиміляційний характер глобалізації) — перенаселення — продовольча проблема — соціально-економічний розвиток — цивілізаційний розвиток — технологічна революція
  • Технології: інформатизація (у глобальному вимірі) — машинна ера — обмеженість сучасних технологій — технологізація

Стадії вивчення

Глобальні проблеми людства є наслідком протистояння з одного боку природи, а з іншого — людської практики, культури людства, а також невідповідності або несумісності різноспрямованих тенденцій в ході розвитку самої людської культури. Природа існує за принципом негативного зворотного зв'язку (див. біотична регуляція довкілля), тоді як людська культура — за принципом позитивного зворотного зв'язку.

Геоглобалістика — міждисциплінарний науковий підхід, спрямований на комплексний розгляд глобальних проблем людства та пошук шляхів їх вирішення.

Філософські концепції

Персоналії

Див. також
Аналітичні та політичні рішення — формування та        
втілення сучасних векторів розвитку
Загальнофілософська проблематика
Конкретнонаукові та конкретносоціальні проблеми       
та вектори розвитку сучасного соціуму
Інше


Примітки

    Джерела

    Література
    • А. В. Склепова. Глобальні проблеми // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
    • А. Кудряченко. Глобальні проблеми людства // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.146 ISBN 978-966-611-818-2
    • Є. Макаренко. Цивілізації глобальної декларація // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.