Ришавка
Ри́шавка (пол. Ryszawka, рос. Рышавка)— село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області[1]. Населення становить 461 особу.
село Ришавка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Коростенський район |
Громада | Ушомирська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1760 |
Населення | 461 |
Площа | 3,168 км² |
Густота населення | 145,52 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11566 |
Телефонний код | +380 4142 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°46′49″ пн. ш. 28°20′31″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
218 м |
Водойми | річка Нерич |
Місцева влада | |
Адреса ради | 11566, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Ришавка, вул. Черкашина, 1 |
Карта | |
Ришавка | |
Ришавка | |
Мапа | |
|
Географія
Село розташоване на Поліській низовині, і її поверхня має рівнинний характер з незначними коливаннями висоти від 150 метрів над рівнем моря в районі хутора Тартак до 223 метрів - в районі села Ришавка. Таким чином, загальне коливання висот на території району складає всього 73 метри. В зв'язку з цим відносні коливання висот незначні, тому рельєф району майже плоский. Загальний похил поверхні з південного заходу на північний схід.
Поблизу Ришавки, в міаролітових пустотах пегматитових тіл і жил, які залягають в дрібно- і середньозернистих гранітах, міститься різновид кварцу - моріон. Вчені-геологи передбачають, що у випадку ціленаправлених геологічних пошуків у пегматитових зонах є висока вірогідність наявності топазу та берилу [2].
Через село тече річка Нерич.
Історія
Перша писемна згадка про село Ришавка датується 1650 роком[3].
Інші назви села в історичних документах: Ришовка (пол. Ryszowka), Ришевка (пол. Ryszewka).
У 1906 році село Ушомирської волості Житомирського повіту Волинської губернії с поштовою адресою м.Іскорость. Чисельність дворів 167. Село мало 1 зупинку (стан) на тракті, 1 мирового посередника, 5 мирових судей, 5 судових слідчих. Чисельність жителів 859. Відстань до Житомира 70 верст, до Ушомира 15 верст.[4]
В 1917 році місто входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань місто надовго окуповане більшовиками.
Окупаційна радянська влада в селі встановлена в січні 1918 року[5].
У 1932–1933 роках Ришавка постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 12 осіб[6]. Серед них:
- Бутрик Горпина с. Ришавка, 1933 рік, причина смерті – голод.
- Кондратенко Іван Ігнатович с. Ришавка, 1932 рік, причина смерті – голод.
- Кондратенко Ігнат Терешкович с. Ришавка, 1932 рік, причина смерті – голод.
- Кондратенко Катерина Ігнатівна с. Ришавка, 1933 рік, причина смерті – голод.
- Лищенко Юхим Федорович 76 років, с. Ришавка, 3 червня, 1933 рік, причина смерті не вказана.
- Ліщенко Григорій Ігнатович с. Ришавка, 1933 рік, причина смерті – голод.
- Мала Ганна Максимівна с. Ришавка, 1933 рік, причина смерті – голод.
- Малий Максим _Левкович с. Ришавка, 1933 рік.
- Малий Нестор Максимович с. Ришавка, 1933 рік, причина смерті – голод.
- Малий Петро Максимович с. Ришавка, 1933 рік, причина смерті – голод.
- Малий Сергій Павлович 62 роки, с. Ришавка, 1 червня, 1933 рік, причина смерті не вказана.
- Примаченко Микола Пилипович 8 років, дитина, с. Ришавка, 1 червня, 1933 рік, причина смерті не вказана.
Репресовані радянською владою у 1937 році уродженці села:
- Семененко Євдоким Потапович 1889 року народження. Розстріляний 12 листопада 1937 р. у м. Житомир[7].
- Семененко Денис Григорович 1896 року народження. Розстріляний 27 вересня 1937 р. у м. Житомир[8].
- Нікітенко Сава Сидорович 1898 року народження. Розстріляний 27 вересня 1937 р. у м. Житомир[9].
В період Німецько-радянської війни 323 жителів села були призвані в ряди Радянської Армії, з них на фронті загинуло 148 чоловік. З тих, що воювали 120 нагороджені бойовими орденами і медалями. На честь воїнів-жителів села та воїнів, які загинули в боях за село Ришавка у 1948 році споруджено обеліск Слави. З часів війни біля села збереглися залишки ДОТу, що у 1941 входив до складу Коростенського укріпрайону.
У 1973 році - центр сільської Ради, розташоване за 30 км на південний захід від районного центру, за 15 км від залізничної станції Омелянівна й 17 км від автошляху Коростень — Житомир. Дворів — 291. Населення — 1023 чоловіка. На території села була розміщена центральна садиба колгоспу «Більшовик», за яким закріплено 1794 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1119 га орної землі. Вирощували зернові культури, льон, картоплю. Було розвинуте тваринництво м’ясо-молочного напряму. За успіхи в розвитку сільського господарства 23 колгоспники були удостоєні радянськиих орденів і медалей. В селі була середня школа, де 18 учителів навчали 226 учнів, будинок культури на 300 місць, бібліотека з книжковим фондом 5,5 тис. томів, фельдшерсько-акушерський пункт. У партійній організації (створеній 1924 року) налічувалось 18 комуністів, у комсомольській (створеній в 1929 році) — 28 членів ВЛКСМ.
Відомі уродженці села
У Ришавці народилися:
- український поет, перекладач Литвинець Михайло Іванович,
- художниця, поетеса Кульчицька Зоя Григорівна
- вчений, педагог Котречко Олексій Олексійович.
Сучасність
Житомирська обласна рада 27.12.2016 Відповідно до пункту 2 статті 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" у Житомирській області у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Ушомирську сільську територіальну громаду з 27 грудня 2016 року виключила з облікових даних Ришавську сільську раду Коростенського району. Включено в облікові дані Ушомирську сільську раду Ушомирської сільської територіальної громади[10].
Коштом Бюджету Ушомирської сільської об’єднаної територіальної громади в Ришавці утримується Ришавська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (с.Ришавка, вул. Симоненка Василя, 3-А). Школа належить до комунальної власності Ушомирської сільської ради. Також функціонує дитячий садок (с. Ришавка, вул. Партизан, буд. 22)
В центральній частині села знаходиться Православний дерев'яний храм святої преподобної Параскеви.
Галерея
- Церква у Ришавці
- ДОТ неподалік села
- Центр села
- Магазин
- Сільська рада
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки.
- КОРОСТЕНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ.Характеристика району
- Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.
- Список населених місць Волинскої губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область, 2008, с. 350.
- Національний банк репресованих. Запис №307109
- Національний банк репресованих. Запис №307963
- Единая база данных жертв репрессий в СССР
- Верховна Рада України. Облікова картка с.Ришавка
Джерела
- Список населених місць Волинскої губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.2 - 1902, strona 567
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom X - 1889, strona 116
- Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. – 727 с.