Роберт Гізе

Роберт Гізе (нім. Robert Gysae; 14 січня 1911, Шарлоттенберг — 26 квітня 1989, Вільгельмсгафен) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне, адмірал флотилії бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Роберт Гізе
нім. Robert Gysae
Народився 14 січня 1911(1911-01-14) або 4 січня 1911(1911-01-04)[1]
Шарлоттенбург, Німецька імперія[2][1]
Помер 26 квітня 1989(1989-04-26) (78 років)
Вільгельмсгафен, Weser-Ems Government Regiond, Нижня Саксонія, ФРН[2]
Країна  Німеччина
Діяльність підводник, солдат, Marineoffizier
Знання мов німецька[1]
Учасник Битва за Атлантику, Друга світова війна[1] і Громадянська війна в Іспанії
Військове звання Корветтен-капітан[3][1], Фрегаттен-капітан, Капітан-цур-зее, Flottillenadmirald, Капітан-лейтенант[3], лейтенант (ВМС)[3], Лейтенант-цур-зее[3], Oberfähnrich zur Seed[3], Fähnrich zur Seed[3], Seekadettd[3] і officer candidated[3]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Бронзовий Іспанський Хрест з мечами
Кавалер ордена Корони Італії
Хрест «За військову доблесть» (Італія)
За поранення (нагрудний знак)
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Нагрудний знак підводника

Біографія

1 квітня 1932 року вступив на службу в ВМФ кадетом. Служив на міноносцях «Альбатрос», «Леопард» і Т-107.

У квітні 1940 року переведений в підводний флот. 12 жовтня 1940 призначений командиром підводного човна U-98, на якому здійснив 6 походів (провівши в морі в цілому 194 діб).

23 березня 1942 року прийняв підводний човен U-177. На цьому човні Гізе здійснив 2 тривалих походи — всього 312 діб.

У першому поході в Індійський океан Гізе потопив 14 суден загальною водотоннажністю 87 388 брт.

16 жовтня 1943 року Гізе здав командування, а в січні 1944 року призначений командиром 25-ї (навчальної) флотилії підводних човнів.

У квітні 1945 року під командуванням Гізе був сформований 1-й морський протитанковий полк.

Всього за час військових дій Гізе потопив 25 суден загальною водотоннажністю 146 815 брт і пошкодив 1 судно водотоннажністю 2 588 брт.

У травні 1945 року Гізе був інтернований, але вже через кілька тижнів отримав свободу, після чого був прийнятий на службу на мінний тральщик, який входив ВМС Німеччини, підконтрольних союзникам. При створенні бундесмаріне був включений в його склад, протягом 4 років обіймав посаду військово-морського аташе в США. З 1967 році командир морської дивізії «Нордзе». У березні 1970 року вийшов у відставку.

Звання

Нагороди

Література
  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.190-191 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939—1945: Die Ritterkreuzträger der U-Boot-Waffe von September 1939 bis Mai 1945 — E.S. Mittler & Sohn, 2003. — S. 182. — 539 с. — ISBN 978-3-8132-0515-2
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 356, ISBN 978-3-938845-17-2

Посилання

Примітки
  1. Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 85f. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1120269954 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. https://uboat.net/men/gysae.htm
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.