Розлилися круті бережечки
Розлилися круті бережечки… — популярна українська козацька історична народна пісня.
«Розлилися круті бережечки» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня чоловічого хору | ||||
Випущено | середина XVII ст. | |||
Тип | Козацька пісня | |||
Жанр | Патріотична | |||
Мова | українська | |||
| ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Історія
Пісню ймовірно було складено в середині XVII століття, напередодні чи на початку Хмельниччини[1]. Мотив твору, даючи уяву про тогочасне становище України, закликає до збройної боротьби за кращу долю.
в 1875-му пісню було надруковано київською типографією Фріца в збірці «Историческія пѣсни малорусскаго народа. Пѣсни о борьбѣ съ Поляками при Богданѣ Хмельницкомъ.» з поясненнями Михайла Драгоманова та Володимира Антоновича. Незабаром, 1880-го року[2], її обробку для чоловічого хору здійснив Микола Лисенко.
Завдяки директору і режисеру Українського театру «Руська бесіда» Степану Чарнецькому, остання строфа пісні «Розлилися круті бережечки…» стала початком нового патріотичного хоралу «Ой у лузі червона калина»:
- Ой у лузі червона калина похилилася,
- Чогось наша славна Україна зажурилася,
- А ми тую червону калину підіймемо,
- А ми нашу славну Україну гей, гей, розвеселимо.
У 1914 р., здійснивши постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце руїни», він був невдоволений фінальною жалібливою піснею «Чи я в лузі не калина була». Для більш оптимістичного фіналу Чарнецький вставив у драму «Розлилися круті бережечки», дещо змінивши у ній слова, аби її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, Степан Чернецький заранжував до пісні нову, споріднену з народною, мелодію.
Чотар УСС Григорій Трух, почувши останній куплет пісні у переробці Чарнецького дописав до неї ще три строфи. Відбулося з'єднання двох пісень, що сполучили дві різні історичні епохи. В нові часи пісня наповнилася новим змістом. Замість «славних козаченьків» у тексті з'являються «наші добровольці». Незабаром пісня набула популярності серед стрілецтва та стала їх гімном.
Після 1991-го року чергове аранжування твору здійснив Богдан Сапелюк, склавши один з перших маршів ЗСУ для військового оркестру на поєднанні мотиви мелодій «Червоної калини» Чарнецького та «Наливаймо, браття, кришталеві чаші» Віктора Лісовола.
Таким чином патріотичний мотив цієї народної пісні увібрав у себе вікові традиції українських борців за волю.
В літературі
На початку 2000-х р.р. Раїса Іванченко на основі пісні «Розлилися круті бережечки» написала однойменну повість.[3]
Текст
- Розлилися круті бережечки,
- Гей, гей, по роздоллі;
- Пожурились славні козаченьки,
- Гей, гей, у неволі.
- Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці,
- Гей, гей, не журіться,
- Посідлайте коні воронії.
- Гей, гей, садовіться!
- Та поїдем у чистеє поле,
- Гей, гей, у Варшаву
- Та наберем червоної китайки,
- Гей, гей, та на славу!
- Гей, щоб наша червона китайка,
- Гей, гей, не злиняла,
- Та щоб наша козацькая слава,
- Гей, гей, не пропала!
- Гей, щоб наша червона китайка,
- Гей, гей, червоніла,
- А щоб наша козацькая слава,
- Гей, гей, не змарніла!
- Гей, у лузі червона калина,
- Гей, гей, похилилася;
- Чогось наша славна Україна,
- Гей, гей, засмутилася.
- А ми ж тую червону калину,
- Гей, гей, та піднімемо;
- А ми ж свою славну Україну,
- Гей, гей, та розвеселимо![4]
Див. також
Примітки
- Українські пісні. «Розлилися круті бережечки» (укр.)
- Т. Булат, Т. Філенко «Світ Миколи Лисенка. Національна ідентичність, музика і політика України ХІХ — початку ХХ століття» К; Майстерня книги, 2009. — 408 с. — ISBN 978-966-2260-17-5.
- «Розлилися круті бережечки». Журнал «Вітчизна» № 11-12, 2004 р.
- Записано на початку 70-х років XIX ст. в с. Мар'янівка, Маловисківського району, Кіровоградської області. Друкується за зб. «Исторические песни малорусского народа с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. Том второй. Выпуск I. Песни о борьбе с поляками при Богдане Хмельницком», К., 1875, стор. 50.
Література
- П. Д. Павлій та інші «Українські народні думи та історичні пісні.» К; Видавництво АН УРСР, 1955, 700 с.
Посилання
- Українські народні пісні. «Розлилися круті бережечки…»
- Українські народні пісні. Ліричні пісні.
- Сайт Державного самоврядування українців Угорщини. «Ой у лузі червона калина»
- «Розлилися круті бережечки». Аранжування Миколи Лисенка. Виконує Чоловічий хоровий ансамбль «Боян», диригент Богдан Антків
- «Розлилися круті бережечки» (різні варіанти тексту пісні)